Тальнівський парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тальнівський парк
Мисливський замок Шувалова у Тальнівському парку
Мисливський замок Шувалова у Тальнівському парку
Мисливський замок Шувалова у Тальнівському парку
48°52′21″ пн. ш. 30°41′47″ сх. д. / 48.87266000002777844° пн. ш. 30.69647000002778015° сх. д. / 48.87266000002777844; 30.69647000002778015Координати: 48°52′21″ пн. ш. 30°41′47″ сх. д. / 48.87266000002777844° пн. ш. 30.69647000002778015° сх. д. / 48.87266000002777844; 30.69647000002778015
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Черкаська область,
м. Тальне
Площа 406 га
Засновано 29 січня 1960 р.
Оператор ДП «Уманське лісове господарство»
Тальнівський парк. Карта розташування: Черкаська область
Тальнівський парк
Тальнівський парк (Черкаська область)
Мапа

CMNS: Тальнівський парк у Вікісховищі

Тальні́вський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у місті Тальне Черкаської області.

Площа 406 га.[1] Охоронний режим встановлено як об'єктові природно заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105, сучасний статус — з 1972 року. Установа, землекористувач або землевласник, у віданні якої перебуває заповідний об'єкт, — ДП «Уманське лісове господарство» Потаське лісництво.

Історія[ред. | ред. код]

Парк заснований у XVIII — початку XIX століть. Він розташований на території колишнього маєтку Потоцьких-Шувалових. З 1725 року тальнівський маєток був у власності польських та російських аристократів: Оранських, Калиновських, Потоцьких. Згодом у спадок від батька перейшло до генерал-лейтенантші графині Ольги Станіславовни Шувалової, народженої Потоцької. У 1857 році П. П. Шувалов заклав тут оранжерею, невеликий ботанічний сад. Створення парку розпочато в 70-х роках XIX століття, будівництво палацу — 1896 року. Наприкінці XIX — початку ХХ століть був перебудований палац з дерев'яного на цегляний у стилі французького бароко.

Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, численних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом і численними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку ХХ ст. паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську «Софіївку». У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − музей хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі.[2]

Характеристика парку[ред. | ред. код]

Територією парку протікає річка Тальнянка, є ставки. Вздовж річки — виходи кристалічних порід. У парку налічується 61 вид дерев та кущів. Основу насаджень складають дуб звичайний, ясен високий, граб звичайний[3]. Збереглися старі дерева: дуби, сосни звичайні, Веймутові та чорні, яловець віргінський та інші.[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  2. Садово-паркова архітектура Черкащини. Архів оригіналу за 31 травня 2010. Процитовано 28 вересня 2010.
  3. Заповідна Черкащина / Під заг. ред. Чорного М.Г. — Черкаси : Брама-Україна, 2012. — С. 132-133. — ISBN 978-966-453-121-2.
  4. Клименко Ю. О., Клименко А. В. Тальнівський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008. — Т. 3. — С. 285.

Посилання[ред. | ред. код]