Тамбура (Європа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія поширення тамбури

Тамбура (хорв. Tambura також зменшувальне — тамбуриця, тамбурица) — сімейство струнних щипкових інструмент народів південно-східної Європи, насамперед хорватів, угорців і сербів. Назва інструменту походить імовірно від перського Танбуру (перс.: تنبور). Інструмент має спорідненість з українською бандурою, а також італійською мандоліною та російською балалайкою, а також з індійським інструментом аналогічної назви (Деванагарі: तम्पूरा trl. tampūrā). Виконавець на тамбурі називається тамбураш (tamburaš).

Цей інструмент має дерев'яний корпус подовженої форми, лади, і металеві струни, кількість яких може коливатися, в залежності від різновиду інструменту. Окремі струни настроюються попарно в унісон, інші — в кварту між собою. В залежності від різновиду, тамбури бувають різного розміру і, відповідно, володіють різним діапазоном.

Основні типи хорватської та угорської тамбури такі:

  • тамбура-самиця (samica)
  • тамбура-прима (prim) або бісерниця (bisernica)
  • тамбура-бас-прима (bas-prim)
  • человіч (čelović)
  • тамбура-контра (kontra), або буґарія (bugarija)
  • тамбура-челло (čelo)
  • тамбура-бас (bas)

Тамбура використовується насамперед для акомпанементу тамбуриці - пісенно-танцювального жанру хорватської народної музики. Починаючи з середини XIX Тамбура використовується в оркестрах тамбурашів. У Хорватському Загор'ї тамбуриця включена до складу народних оркестрів разом зі скрипками, цимбалами і акордеоном. Серед провідних оркестрів тамбурашів Хорватії - Krsto Odak, Najbolji hrvatski tamburaši.


Джерела[ред.ред. код]