Танганьїка (територія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія Танганьїка
Tanganyika Territory(англ.)
Мандат(1919-1948), Підопічна територія ООН (1948-1960)
Німецька Східна Африка Flag of the German Empire.svg
1919 – 1961 Танганьїка (держава) Flag of Tanganyika.svg

Прапор Території Танганьїка

Flag of the Tanganyika Territory

Гімн
God Save the Queen
Столиця Дар-ес-Салам
Мови англійська
Форма правління Конституційна монархія
монарх
 - 1919-1936 Георг V
 - 1936 Едуард VIII
 - 1936-1952 Георг VI (король Великої Британії)
 - 1952-1961 Єлизавета ІІ
губернатор
 - 1919-1925 Sir en:Horace Archer Byatt
 - 1938-1941 Sir en:Mark Aitchison Young
 - 1958-1961 Sir en:Richard Gordon Turnbull
Історія
 - Засновано 1919
 - Ліквідовано 9 грудня 1961
Валюта Східно-Африканський шилінг

Територія Танганьїка — колишня колонія Великобританії у 1919 — 1961 рр. До кінця Першої світової війни входила до складу німецької колонії Німецька Східна Африка. Після початку війни, британське вдерлися в Німецьку Східну Африку, але не змогли завдати поразки німецькій армії. Німецький лідер в Східній Африці, Пауль фон Леттов-Форбек не склав зброї до капітуляції Німецької імперії. Після цього Ліга Націй надала контроль над тереном, Сполученому Королівству. Великобританія керувала Танганьїкою, по мандату Ліги Націй до кінця Другої світової війни, після чого Британія володіла тереном як Підопічною територією ООН.

Історія[ред.ред. код]

Назва «Танганьїка» походить з суахілі "таньга" — «парус», ньїка — означає «безлюдну площину» або «пустелю». У найпростішому випадку це може бути як опис озера -. Парус в пустелі[1]

Європейські дослідники і колонізатори проникали на африканське узбережжя з Занзібару в другій половині 19-го століття, тому європейці стали позначати терміном Танганьїка країну навколо озера, головним чином, на східній стороні. У 1885 році Німеччина заявила, що вона має намір встановити протекторат над цим тереном під назвою Німецька Східна Африка, під керівництвом Карла Петерса. Коли султан Занзібару висловив ноту протесту, німецькі військові кораблі погрожували бомбардувати його палаці. Великобританія і Німеччина тоді домовилися що до розділу сфери впливу на материку, і султан був змушений погодитися. Після звинувачень у жорстокості в придушенні повстання Маджі-Маджі 1905 року, були проведені реформи під керівництвом Бернхарда Дернбурга в 1907 році, колонія стала зразком колоніальної ефективності і це підтвердила лояльність тубільців в ході Першої світової війни. Німецька освітня програма для тубільців, в тому числі початкова, середня та професійно-технічна, до цього часу не перевершена в багатьох районах Африки.[2][3]

Після поразки Німеччини в 1918 році в Першій світовій війні, відповідно до Версальського договору Німецька Східна Африка була розділена між державами-переможницями, при цьому найбільша частина перейшла під британський контроль (за винятком Руанди і Бурунді, які відійшли до Бельгії, і Трикутник Кіонгавідійшов Португальському Мозамбіку.) Через це розкраювання була введена нова назва — Танганьїка для британської частини території Німецької Східної Африки.

У 1927 році Танганьїка увійшла в Митний союз Кенії і Уганди, а також Східно-Африканський поштовий союз, пізніше Східно-Африканська адміністрація пошти і телекомунікації, подальша інтеграція цих країн призвела до створення Східно-Африканського співтовариства. В країні пройшли перші вибори у 1958 і 1959 роках. У наступному році вона отримала внутрішнє самоврядування і були проведені нові вибори. На обох виборах переміг Африканський національний союз Танганьїки, який привів країну до незалежності в грудні 1961 року. У наступному році були проведені президентські вибори — переміг лідер АНСТ Джуліус Ньєрере.

Примітки[ред.ред. код]

  1. John Knouse: A Political World Gazetteer: Africa website accessed 1 May 2007.
  2. East, John William. "The German Administration in East Africa: A Select Annotated Bibliography of the German Colonial Administration in Tanganyika, Rwanda and Burundi from 1884 to 1918." [London? 1989] 294 leaves. 1 reel of microfilm (negative.) Thesis submitted for the fellowship of the Library Association, London, November 1987."
  3. Farwell, Byron. The Great War in Africa, 1914–1918. New York: W. W. Norton & Company. 1989. ISBN 0-393-30564-3