Тангенс кута діелектричних втрат
Та́нгенс кута́ діелектри́чних втра́т — характеристика ізоляційних властивостей діелектриків та конденсаторів, яка визначається як відношення активної потужності до реактивної.
Реальний діелектрик не є ідеальним ізолятором і проводить бодай невеликий постійний електричний струм. Еквівалентну схему конденсатора, заповненого діелектриком, приведено на рисунку праворуч. В ній до ємності паралельно під'єднаний опір. Ідеальний конденсатор не проводить постійний струм, а при проходженні через нього змінного струму, сила струму опереджає напругу на півперіода по фазі. Для реального конденсатора це опередження дещо менше. Різниця між ідеальним значенням опередження 90° та реальним його значенням називається кутом діелектричних втрат. За характеристику діелектрика приймають тангенс цього кута, як величину, яку легше обчислити.
Для конденсатора з ємністю C та активним опором R та реактивним опором X, імпеданс Z дорівнює
,
де
- циклічна частота. Тому
.
Величина, обернена до тангенса кута діелектричних втрат, називається добротністю конденсатора. Якісні ізолятори повинні мати якомога менший тангенс кута діелектричних втрат.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

,
.