Танкред I (король Сицилії)
| Танкред I | |
|---|---|
|
Король Сицилії
|
|
| Час на посаді: | |
| січень 1190 — 20 лютого 1194 | |
| Попередник | Вільгельм III |
| Наступник | Вільгельм II Добрий |
|
|
|
| Народився | бл. 1140 Апулія |
| Помер | †20 лютого 1194 р. Палермо, Сицилія |
| Батьки | Рожер III |
Танкред I (рік народження невідомий — помер 20 лютого 1194) — король Сицилії (1190—1194) з роду Готвілів.
Зміст |
Біографія[ред.]
Граф Лечче[ред.]
Танкред був внуком короля Рожера від його старшого сина, теж Рожера, герцога Апулії.
Довгий час Танкред проживав у Греції. Після Смерті Вільгельма I повернувся в Сицилію.
Під час війни з Візантією в 1182 р. Танкред командував флотом сицилійців. Початок походу був вдалим: з першого приступу йому вдалося взяти Дір-рахій, головне місто Іллірії. Потім завоював Фессалоніки. Але в 1185 році сухопутна армія норманів зазнала поразки під Мозінополем. Після йього Танкред деякий час зпустошував береги поблизу Константинополя, але не в силах змінити невдалий хід війни повернувся до Сицилії.
Король[ред.]
Після смерті короля Сицилії Вільгельма II Доброго розпочалися суперчки між різними групами за вплив у королівстві. Одні тягнули руку імператора Генріха VI, інші — Рожера ді Адрія. Втім найвпливовішими виявилися прихильники танкреда, графа Лечче. завдяки цього його було короновано у Палермо 18 січня 1190 року.
Водночас спалануло повстання мусульман на Сицилії та заколот Рожера ді Адрії, який запросив до Італії імператора Генріха VI. Втім танкреду I вдалося приборкати повстання на острові, а згодом розбити й страти Рожера ді Адрія.
Восени до Сицилії прибувають учасники Третього хрестового походу — королі Річард I Левове Серце та Філіпп II Август. Перший став вимагати виконання розпорядження померло короля вільгельма II щодо допомоги хрестоносцям та повернення Іоанні Плантагенет її спадка як королівської удови. Виник конфлікт, що призвів до протистояння. Цьому також сприяли діїі французького короля, який таємного допомагав танкреду I проти англійського короля. Зрештою король Сицилії зазнав поразки й зголосився виплатити 40 тисяч марок срібла. При цьому було укладено союз з Річардом I, спрямований проти Генріха VI. Підтримка могутнього англійського володаря значно зміцнила позиції танкреда, в якості короля.
У 1191 році йому вдалося розбити імператора Генріха VI біля Неаполя й зрештою оволодіти Апулією та Калабрією. У 1193 році у Бріндізі танкред коронував свого сина Рожера, який став женихатися до Ірини, доньки візантійського імператора Ісаака II Англе. Утворився союз Танкреда I з партією гвельфів, візантією та королем Річардом I. Втім наприкінці року раптово помер син Рожер, а англійських король потрапив у полон до імператора. Це так вразило танкреда I, що він сконав 20 лютого 1194 року у Палермо.
Родина[ред.]
Дружина — Сибілла (1153—1205), донька графа Роджера Аччери
Діти:
- Роджер (1175—1193)
- Констанція (?—?), дружина П'єтро Дзіані, дожа Венеції ;
- Валдрада (?—?), дружина Джакопо Тьєполо, дожа Венеції;
- Марія Альбіна (1180—1216), графиня Лечче
- Вільгельм (1185-1198), король Сицилії з 24 лютого по 24 грудня 1194 року
- Меданія (?—?)
Джерела[ред.]
- Christoph Reisinger: Tankred von Lecce. Normannischer König von Sizilien. 1190–1194. Böhlau, Köln 1992, ISBN 3-412-02492-9 (Kölner historische Abhandlungen 38), (Zugleich: Köln, Univ., Diss., 1991).
