Тараса Шевченка (станція метро)
Координати: 50°28′23″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 30.50500° сх. д.
| Тараса Шевченка | |
|---|---|
|
Оболонсько-Теремківська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
| Проєктна назва | Заводська, Фрунзенська, Імені Фрунзе, Імені Шевченка |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 104,0 м |
| Ширина | 10,0 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 19 грудня 1980 року |
| Архітектор(и) | І. Л. Масленков, Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський, О. М. Працюк |
| Скульптор(и) | О. П. Міловзоров[1] |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Пересадка на |
 Подільска (проєкт) |
| Район міста | Подільський |
| Виходи до | вулиць Межигірської, Оленівської |
| Наземний транспорт |
А 72 Мт 502 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:37 |
| Час закриття | 00:11 |
| Код станції | 214 |
 | |
| Оболонсько-Теремківська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Тара́са Шевче́нка» — 19-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Почайна» та «Контрактова площа». Відкрита 19 грудня 1980 року[2]. Названа на честь Тараса Шевченка[3][4].
Опис[ред. | ред. код]
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою. Відстань між колонами збільшена — 6 метрів замість 4-х.
Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.
Дизайнери зробили спробу внести в інтер'єр станції елементи українського колориту, зокрема, стрічка з зображенням гілочок калини поверх колійних стін, і барельєф Кобзаря на червоно-блакитному тлі торцевої стіни центрального залу в орнаменті з таких же гілочок. Колони розширені у створі з балкою, яка, як і колони, облицьована сірим мармуром. Освітлення — скляні бра на колонах з боку посадки і групи скляних світильників на стелі центрального залу. У центрі шляхових стін і над сходовим спуском вестибюля передбачені тематичні композиції, пов'язані з життям і діяльністю відомого українського поета і художника[5].
Станція з одним вестибюлем, суміщеним з підземним переходом на Межигірську вулицю. Наземний вестибюль відсутній.
Пересадки[ред. | ред. код]
Згідно з перспективним планом розвитку метрополітену, у майбутньому станція має стати частиною пересадного вузла на станцію «Подільська» Подільсько-Вигурівської лінії. Проєктом передбачено спорудження двох пересадних вузлів, обладнаних сходами, ескалаторами та ліфтами. Станція «Тараса Шевченка» підлягатиме реконструкції. Посередині та кінці платформи запроєктовані сходи та ліфти. Для зручності пасажирів система пересадки дасть змогу розділити пасажиропотоки. Архітектурне оздоблення станції, що реконструюється, запроєктовано з мінімальними змінами в стилі інтер'єру. Заплановано застосувати такі ж самі типи мармуру та граніту, а також прийоми освітлення, що вже існують на станції.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Станцію планувалося облицювати білим мармуром, однак на етапі будівництва його забракло.
|
Наша група займалася станцією ім. Шевченка. Ми задумали зробити її білою-білою, мов українська хата, а горішньою смугою біля колійної стіни пустити орнаментальний фриз із глазурованої яскравої кераміки. Там же, на торці, було задумане панно з портретом Тараса Шевченка, а в обидва боки від нього — розкриті сторінки книги — безліч — і з цих аркушів прориваються орнаментальні квіти. До того ж я хотів на цих сторінках сантиметровими літерами «написати» вірші Шевченка. Та оскільки такими речами займався ідеологічний відділ партії, то мені довелося дійти до інспектора компартії з питань образотворчого мистецтва на прізвище Янко. Я приніс йому портрет, розповів, як я все бачу. Й про вірші Шевченка розповів. «Це дуже добра ідея, — сказав він. — Але ви розумієте, треба доручити Інститутові літератури, щоб вони там дібрали ідеологічно витримані вірші Тараса». Ну, стало зрозуміло, що інститутові літератури знадобиться не менше, аніж рік на цю роботу. Тому ідея загинула в зародкові. А з цією гарною станцією-«хатою» сталося так. Архітектор замовляє білий мармур. Привозять кілька ящиків зразків — білий, трохи сіруватий з прожилками. Архітектор зітхнув, відтак кивнув. Гаразд, каже, не страшно, якщо буде трохи з прожилками. А коли привезли всю партію мармуру, то виявилось, що там і сірий, і темно-сірий, і, навіть, чорний. Коротше кажучи, не вийшло білої хати, а мені довелося терміново міняти кольорове вирішення й робити боковий фриз біленьким, та й сам портрет Шевченка — теж білим, а решту… … коли барельєф для станції був готовий, приймальна комісія обурилась: «А чому Шевченко такий молодий? Чому не мудрий дідусь?» І оголосили конкурс на нового Шевченка, аби він трохи старшим був. Та лише один скульптор Зноба спалахнув бажанням «зістарити» Тараса Шевченка. А був він на той час головою Київської організації Спілки художників. Але коли з'ясувалося, що грошей на новий барельєф у «Метропроекті» й «Метробуді» практично немає, руки й у Зноби опустилися. Так і залишився на станції молодий Шевченко… |
|
— Олександр Міловзоров[6] | ||
Пасажиропотік[ред. | ред. код]
| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 15,5 | 16,5 | 16,6 | 16,6 | 15,0 | 14,5 | 14,8 | 15,1 | 15,5 |
Зображення[ред. | ред. код]
-
Барельєф у торці платформи -
Назва станції на колійній стіні -
Дверцята кабель-каналів на колійній стіні -
Світильник над платформою
Див. також[ред. | ред. код]
- Список станцій Київського метрополітену.
- Проєкт будівництва ділянки Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням в бік житлового масиву Виґурівщина-Троєщина (варіант мілкого залягання на Подолі). Консультативний розгляд на секції Київголавархітектури, 21 лютого 2008 року.
- Місцерозташування станції, генплан.
- Схема пересадного вузла, проєкт.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков: [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку.] [Архівовано 2014-03-19 у Wayback Machine.] // Сегодня. — 2008. — № 39 (2875). — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
- ↑ Київ: нова траса метро. [19 грудня відкрився регулярний рух на новій ділянці метро з трьома станціями: «Тараса Шевченка», «Петрівка» и «Проспект Корнейчука»] // «Вечірній Київ». — 1980. — 20 грудня.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 25 червня 1975 року № 613 «Про присвоєння імені Т. Г. Шевченка запроектованій станції метро „Заводська“» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 6–7. — С. 25. [Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1552. Арк. 134. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
- ↑ Скарби київського метро: мозаїки, вітражі і не тільки. tykyiv.com. 26 лютого 2024.
- ↑ Курков Андрій. Миловзорови. Короткий курс // День. — 1997. — № 206. — 15 листопада. (укр.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тараса Шевченка (станція метро) |
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Веб-енциклопедія Києва.
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.)
- Проект будівництва дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням в бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина (варіант мілкого закладення на Подолі). Консультативний розгляд на секції Київголавархітектури, 21 лютого 2008 року
- Документація конкурсних торгів на закупівлю роботи по будівництву: «Дільниця Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від станції „Глибочицька“ до станції „Райдужна“ з відгалуженням в бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина (варіант мілкого закладення на Подолі)» // КП «Київський метрополітен». — 2012. — 25 травня.
| ||||||||
