Тарасівці (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тарасівці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Ванчиковецька сільська громада
Облікова картка Тарасівці 
Основні дані
Населення 5330
Поштовий індекс 60350
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°12′10″ пн. ш. 26°22′02″ сх. д. / 48.20278° пн. ш. 26.36722° сх. д. / 48.20278; 26.36722Координати: 48°12′10″ пн. ш. 26°22′02″ сх. д. / 48.20278° пн. ш. 26.36722° сх. д. / 48.20278; 26.36722
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Прут
Місцева влада
Адреса ради 60350, с. Тарасівці вул. Центральна, 150
Карта
Тарасівці. Карта розташування: Україна
Тарасівці
Тарасівці
Тарасівці. Карта розташування: Чернівецька область
Тарасівці
Тарасівці
Мапа
Мапа

Тара́сівці — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 2422 особи (1226 чоловічої статі та 1196 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існувала православна церква.[1]

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Новоселицької волості мешкала 3241 особа, налічувалось 579 дворових господарств, існували православна церква, школа та кордон[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3159 осіб (1537 чоловічої статі та 1622 — жіночої), з яких 3138 — православної віри[3].

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району[4].

Населення[ред. | ред. код]

Населення села становить понад 5 тисяч осіб, з яких 95 % — румуни та молдавани[5].

Мова[ред. | ред. код]

Молдавська мова визнана в Тарасівці регіональною.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
румунська 97,43%
українська 98,05%
російська 0,54%

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Апопій Віктор Володимирович - доктор економічних наук.
  • Мойсей Антоній Аркадійович - доктор історичних наук.
  • Мойсей Микола Іванович 1923 р. н., стрілець 4 ср 800 сп 143 сд, молдованин, в Червоній армії з 15.06.1944 р., призваний Новоселицьким РВК. На фронті з 15.12.1944 р., поранений 26.03.1945 р. Нагороджений медаллю «За відвагу», наказ № 60-Н від 17.01.1945 р. Дружина — Мойсей Євгенія Павлівна, с. Тарасівці Новоселицького району. 26.03.1945 р. у бою за безіменну висоту, що південніше м. Цедан, червоноармієць Мойсей під жорстоким вогнем противника висунувся вперед і влучним автоматним вогнем знищив обслугу двох кулеметів, які заважали просуванню вперед нашої піхоти. При виконанні цього завдання червоноармієць Мойсей був важко поранений. Гідний урядової нагороди — ордена Слави 3-го ступеня*. *Нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Наказ № 003-Н від 12.04.1945 р. ЦАМО, ф. 1369, оп. 2, спр. 60, арк. 19.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 899)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-9. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. В одному з сіл Буковини румунська стала регіональною[недоступне посилання]
  6. «Popov: No bilingualism in Kyiv», Kyiv Post, September 19, 2012
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]