Тарас Бульба (фільм, 2009)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Бульба
Тарас Бульба. От любви до ненависти
TBPoster.jpg
Жанр героїчна драма
Режисер Володимир Бортко
Продюсер Антон Златопольський, Рубен Дишдишян
Сценарист Володимир Бортко
У головних
ролях
Богдан Ступка,


Ігор Петренко,
Володимир Вдовиченков,
Магда Мельцаж,
Володимир Ільїн,
Юрій Беляєв,
Михайло Боярський,
Ада Роговцева та ін.

Оператор Дмитро Масс
Композитор Ігор Корнелюк
Кінокомпанія студія «Арк-фильм» на замовлення «ТК Россия» та «Централ Партнершип»
Тривалість  127 хв.
Мова  російська
українська
польська
іврит
Країна  Росія
Україна
Польща
Рік  2009
IMDb ID 1242457
Кошторис  516 млн рублів [6]

«Тара́с Бу́льба» (рос. Тарас Бульба) — російсько-українсько-польський історичний драматичний фільм 2009 р. режисера Володимира Бортко, знятий за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.

Прем'єра у Росії та Україні відбулася 2 квітня на 200 річницю від народження Миколи Гоголя. Слоган — «Від кохання до ненависті».[1]

У грудні 2014 року Державне агентство України з питань кіно відмовило фільму у прокатному посвідченні за викривлення історичних подій, фальсифікацію та дискредитацію української національної ідеї та загальну антиукраїнську спрямованість.

Сюжет[ред.ред. код]

Україна, кінець XVI століття[2]. Події фільму відбуваються у важкий період в історії козацтва, коли запорожці піднялися на боротьбу проти Речі Посполитої. У центрі подій опинилася родина поважного козака Тараса Бульби, який переживає глибоку особисту драму. Його син Андрій покохав дівчину з протилежного табору — польську аристократку і виступив з шаблею проти батька і всього козацтва. Тарас, який розривається між почуттями та обов'язком, оголошує синові останню батьківську волю…

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Зйомки[ред.ред. код]

Зйомки фільму проходили в Росії (на кіностудії «Ленфільм»), в Україні (острів Хортиця в Запоріжжі, Бахчисарай, Кам'янець-Подільський, Київ, Хотин та ін.), в Польщі (Варшава); розпочавшись в лютому 2007 р., вони тривали дев'ять місяців. Батальні сцени, яких у фільмі налічується п'ять, знімалися в основному в Кам'янці-Подільському та Хотині. В окремих сценах фільму брали участь понад 1000 учасників масових зйомок, 150 коней і близько 100 каскадерів.[3]

Сцени штурму польської фортеці знімалися в старому замку Кам'янця-Подільського.[4]

Оскільки замок в місті Дубно в XVIII сторіччі був сильно перебудований і втратив свій «середньовічний вигляд», замість нього знімався знаменитий Хотинський замок XV століття.[5]

Одним з консультантів фільму став голлівудський продюсер Нік Павелл, який працював над фільмом «Хоробре серце».[6]

Касові збори[ред.ред. код]

У російському прокаті фільм зібрав $ 17 040 803 та $ 2 500 000 — в українському прокаті. Фільм став найкасовішою екранізацією російської класики.[7]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Комуністична партія України (президіум ЦК КПУ): Премія ім. В. I. Леніна Володимиру Бортко «За високохудожне втілення у кіномистецтві ідеалів дружби українського і російського народів, пропаганду спільної історичної та культурної спадщини у фільмі „Тарас Бульба“». 22 квітня 2009 р.
  • XVII фестиваль «Виват, кино России!»: гран-прі «Приз глядацьких симпатій»; Приз «За кращу чоловічу роль» актору Ігорю Петренко.
  • XVIII міжнародний кінофорум «Золотий вітязь». Липецьк, 31 травня 2009. Гран-прі «За натхненну екранізацію повісті Гоголя Тарас Бульба». Диплом «За головну чоловічу роль» Богдану Ступці. Диплом «За кращу чоловічу роль другого плану» Сергію Дрейдену.
  • Всеросійський акторський КФ «Сузір'я» у Твері 2009 р. Приз «За кращу епізодичну роль» артисту Лесю Сердюку у фільмі «Тарас Бульба»".
  • «Гран-прі» на VII МКФ Фестивалі військового кіно ім. Ю. Н. Озерова. Ростов-на-Дону 27 жовтня 2009 р.; Приз «За кращу чоловічу роль» Богдану Ступці на VII МКФ Фестивалі військового кіно ім. Ю. Н. Озерова. Ростов-на-Дону 27 жовтня 2009 р. (ProfiCinema.ru)
  • Премія «Золотий Орел» за 2009 у категоріях: «За кращу чоловічу роль» Богдану Ступці, «За кращу роботу художника-постановника», «За кращу роботу художника по костюмам».
  • Премія «Блокбастер» — боксофіс 17,04 млн $ та лідер продаж DVD. (03.02.2010 р. «Наш фильм.ру», «Труд»)
  • «Золота медаль» найкращому режисеру 2009 року — Володимиру Бортко; «Золота медаль» найкращому кінокомпозитору 2009 року — Ігорю Корнелюку за фільм «Тарас Бульба» Петербургська федерація кінопреси (КП 29.06.2010)
  • «Золотий Прометей» за найкращий трюковий худ. фільм «Тарас Бульба» (реж. Володимир Бортко) на Московському Міжнародному фестивалі трюкового мистецтва «Прометей — 2010». (Кинобред 02.09.2010)

Історичні невідповідності[ред.ред. код]

  • Козаки називають свою державу Гетьманщиною. Однак, ця держава утворилась трохи пізніше — у 1649 році.
  • Перший козацький похід на Дубно відбувся у 1648 році, коли повстанські загони Максима Кривоноса оволоділи містом, а не на початку XVII століття, як це показано у фільмі.
  • У фільмі показано епізод, де козаки пишуть листа турецькому султану. Судячи з тексту листа, мається на увазі Лист Запорозьких козаків султану Мехмеду IV. Однак цей лист був написаний аж у 1676 році кошовим отаманом Іваном Сірком.
  • Запорозькі козаки часто говорять про славу і честь руської землі. Ймовірно, мається на увазі Київська Русь. Однак, Київська Русь припинила своє існування ще в XIII столітті. Є також явні натяки, що козаки мають на увазі Московське царство (теперішню Росію), яке в Росії називають «Руським царством». Однак і це не відповідає дійсності, оскільки на початку XVII століття запорозькі козаки разом з військами Речі Посполитої здійснювали неодноразові напади на тогочасну Росію. Цей час увійшов в історію Росії, як Смутний час.

Критика[ред.ред. код]

Рейтинг фільму на Кинопоиск.ru — 6,5/10,[8] IMDb — 5,7/10.[9]

Фільм отримав прохолодну або негативну оцінку критиків та глядачів в Україні[10], Росії[11][12][13] і Польщі[14].

У той же час, він був схвально сприйнятий у російських шовіністичних колах[15], лідер ЛДПР Володимир Жириновський назвав його «найкращим фільмом десятиліття»[16].

В самій Росії цей фільм був названий «православним мейнстримом» — з негативним присмаком цього значення. Наприклад, це зробив публічно, на одному з своїх концертів російський письменник-сатирик Михайло Задорнов.

Фільм був неодноразово спародійований в гумористичних програмах «Велика різниця» та «Пороблено в Україні».

На основі відірваності від історичної правди деякі критики визначають жанр фільма як фентезі[17].

Заборона до показу та поширення в Україні[ред.ред. код]

У грудні 2014 року Державне агентство України з питань кіно заборонило до показу та поширення в Україні деякі російські фільми, зокрема і екранізацію «Тарас Бульба». Як ідеться у повідомленні відомства, «фільм «Тарас Бульба» викривляє історичні події, фальсифікує і дискредитує українську національну ідею, і загалом є кричуще антиукраїнським, ставить під сумнів саме існування українського народу. Варто відзначити, що Володимир Бортко екранізував саме другу версію однойменної повісті Миколи Гоголя, створену на вимогу російського царату, де суттєво зміщені акценти на Русь і російське, а Україна та українське майже відсутні».[18][19]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]