Тарас Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Федорович
Taras Triasylo.jpg
Інші імена Тарас Трясило
Хасан
Усан
Народився невід.
Помер бл.1639
Національність кримець
Проживання Річ Посполита
Діяльність отаман
Відомий керівник антиурядового козацького повстання
Посада Гетьман України
Попередник Лев Іванович
Наступник Тиміш Орендаренко
Alex K Juri Pac.svg
Пам'ятник Тарасові Федоровичу у Переяславі-Хмельницькому

Тара́с Федоро́вич (пол. Taras Fedorowicz; ?& — 1639 (?)) — козацький отаман кримського походження. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Крим (1629), учасник Смоленської війни 16321634, керівник антиурядового козацько-селянського повстання 1630 року. Січове ім'я — Тарас Трясило, татарське ім'я — Хасан або Усан.

Біографія[ред.ред. код]

Вперше згадується у документах королівського суду 1617 року під іменем татарина з Криму Усаном або Хасаном. Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович[1]. Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:

5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом[2]

Під час тридцятирічної Війни командував загонами козаків-найманців на австро-угорській службі. Відзначився багатьма злочинами проти протестантських мешканців Словаччини та Угорщини [1]. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»[3]

У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили польське військо і в червні примусили польського гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі.

Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь найманцем у Тридцятилітній Війні (військо Габсбурзької Імперії), московсько-польській війні 16321634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.

На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Польщі. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з шляхетською Польщею після невдалої московсько-польської війни 1632—1634 рр.

В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже 1639 р.

В культурі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Попередник
Лев Іванович
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман України
1630
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Тимофій Орендаренко