Тарбагатай
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарбагатай — гірський хребет на сході Казахстану на межі з Китаєм, між озерами Алаколь і Зайсан. Довжина близько 300 км., висота до 2992 м (р. Тастау). Складений сланцями, вапняками, пісковиками, гранітами. Північний схил пологіший за південний, гребінь пласкуватий (гольці). У вапняках розвинений карст. Схили розчленовані ущелинами.
Нижні частини схилів зайняті напівпустелями і степами. Деревина рослинність по долинах річок. На південному схилі серед степів — чагарники.
