Тарраконська Іспанія (римська провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римські провінції на Піренейському півострові.

Тарраконська Іспанія ( лат. Hispania Tarraconensis, ісп. Tarraconense) - провінція Римської імперії з центром Таррако ( лат. Tarraco), сучасна Таррагона в Каталонії. Тарраконська Іспанія була однією з трьох римських провінцій на Піренейському півострові. Цій провінції належало майже все середземноморське узбережжя сучасної Іспанії, частина атлантичного узбережжя Іспанії та Португалії. Південна частина Піренейського півострова, іменована зараз Андалузія, називалася Бетіка, а на західному узбережжі знаходилася провінція Лузітанія.

Історія[ред.ред. код]

Провінція Тарраконська Іспанія виникла на місці провінції Ближня Іспанія (лат. Hispania Citerior) і Галісії (лат. Gallaecia), частині провінції Дальня Іспанія у 27 до н. е. при реформі провінцій імператора Августа. Вона отримала статус імператорської провінції на відміну від двох інших піренейських провінцій, які залишилися під контролем сенату.

Після Кантабрських воєн 29-19 до н. е. вся Іспанія потрапила під владу Риму. Кантабри були останньою народністю, яка зберігала незалежність.

З 61 р. прокуратором Тарраконської Іспанії стає Сервій Сульпіций Ґальба. У 68 році він приєднується до повстання Віндекса, а після смерті останнього і самогубства імператора Нерона сам стає імператором.

У 73 році на посаді прокуратора Тарраконської Іспанії виявляється Пліній Старший.

Після реформи Діоклетіана 293 року провінція була розділена на три частини: Галліка ( лат. Gallaecia), Карфагеніка ( лат. Carthaginiensis) і Тарраконіка ( лат. Tarraconensis).

Тарраконська Іспанія була втрачена Римом на початку V ст. у результаті вторгнення вестготів і повстань басків і кантабрів що почалися в той же час. У результаті на території Тарраконської Іспанії виникло королівство вестготів.

Література[ред.ред. код]

  • Tilmann Bechert: Die Provinzen des römischen Reiches: Einführung und Überblick. von Zabern, Mainz 1999.