Татамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татамі в замковій світлиці.

Тата́мі (яп. 【畳】 たたみ, «мат») — японський солом'яний мат (мата) для покриття підлоги. Зазвичай виготовляється з рисової соломи; інколи — із синтетичних теплоізоляційних матеріалів. Краї обшиваються кольоровою візерунчастою облямівкою. Від середньовіччя найякісніші татамі виготовляють у провінції Бінґо (сучасна префектура Хірошіма)[1][2].

Також — традиційна міра вимірювання площі в Японії. Інша назва міри — джьо́ (【畳】 じょう)[3].

Розміри[ред.ред. код]

Виготовлення татамі (2-а пол. XIX ст.)

За японською домодерною системою мір довжина татамі дорівнює 6 шяку 3 суни; ширина — 3 шяку 1 сун 5 бу[4]. Модерний стандарт — 6 шяку на 3 шяку (бл. 91 х 182 см). Довжина і ширина татамі, незалежно від розмірів, відносяться один до одного як 2:1. Товщина татамі — близько 5 см.

Локальні стандарти японських мір довжини різняться залежно від регіону. Тому всередині Японії існують регіональні відмінності в розмірах татамі. Виділяють чотири основні типи:

Крім цього існує декілька локальних стандартів у регіонах меншого рівня.

Традиційно татамі, виготовлені за кіотським стандартом називаються «столичними» (яп. 京間畳), решта — «провінційними» (яп. 田舎畳).

Розміщення[ред.ред. код]

Варіанти розміщення татамі в кімнаті

В Японії розмір кімнат зазвичай вимірюється кількістю татамі. Підлога кімнати зазвичай вкрита кількома татамі, що мають одну форму і розміри.

Є декілька правил що визначають кількість і порядок розміщення татамі в приміщенні. Зазвичай, татамі не повинні лежати правильною сіткою, і не повинно бути жодного місця, де кути трьох або чотирьох матів сходяться. Таке розміщення називається святковим (【祝儀敷き】, шюґі-джікі). Під час похоронів або у монастирях татамі кладуть навпаки — сіткою, так аби кути матів сходилася на одному боці. Такий тим розміщення називають несвятковим (【不祝儀敷き】, фушюґі-джікі).

Магазини традиційно мали розмір 5 1/2 татамі, а чайні будиночки та чайні кімнати 4 1/2 татамі.

Історія[ред.ред. код]

У 7-12 сторіччях татамі не існувало. Використовувались здебільше прості циновки (рогожі) що поділялись за призначенням (для сидіння, для вкривання і таке інше).

У період Камакура (1185-1333) в заможних родинах циновки почали виготовляти у вигляді матів — татамі. Ними вкривали всю площу кімнат.

У період Муромачі (1392-1568) татамі набули сучасного вигляду. Їх називали «покривальними» (【敷畳】 шікі-датамі) на противагу «кладеним» (【置畳】 окі-датамі) - тобто окремим циновкам, що виконували роль подушки. Соціальний статус господарів визначався за кількістю і товщиною татамі, а також кольором і візерунком облямівки.

З кінця 17-го століття татамі стали доступні для широких верств населення.

Сучасні заможні японські будинки і квартири мають хоча б одну кімнату японського традиційного стилю, в якій використовуються татамі. Через еластичність цих матів їх використовують як місце відпочинку або ліжко.

Мистецтво чаювання[ред.ред. код]

Татамі глибоко пов'язані з японським побутом, релігійними обрядами, та чайною церемонією. Наприклад кожна циновка чайного будиночку має своє призначення і назву, так головна циновка може мати назву шю-датамі (яп. 主畳), темае-датамі (яп. 点前畳) чи доґу-датамі (яп. 道具畳); циновка біля входу - кекомі-датамі (яп. 蹴込畳); циновка, що відведена іменитим гостям — кінін-датамі (яп. 貴人畳); місце для звичайних гостей — кякудатамі (яп. 客畳); місце розміщення вогнища - ро-датамі (яп. 炉畳); місце розміщення посуду — доґу-датамі (яп. 道具畳).

Бойові мистецтва[ред.ред. код]

Татамі також використовують, як захисне покриття на тренуваннях з японських бойових мистецтв, таких як дзюдо, айкідо та інших.

Татамі також використовуються на тренуваннях з японського фехтування для відпрацьовки розрубання предметів (【試し斬り】 тамешіґірі). Такі татамі скручені в циліндри замочують у воді на кілька днів, щоб потім випробувати на них гостроту меча або перевірити навички фехтувальника.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 622.
  2. 『備後表: 畳の歴史を探る: 秋の企画展』 広島県立歴史博物館編集. — 広島県立歴史博物館友の会, 1990.11.
  3. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... — С. 594.
  4. Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... — С. 594, 741.
  5. а б в Корейська облямівка // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... — С. 602.
  6. а б Смугаста облямівка // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... — С. 622—623.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Система мір // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 741.
  • 『畳技術大図鑑』 (正, 続). — たたみ新聞社, 1978-1979.
  • 『備後表: 畳の歴史を探る: 秋の企画展』 広島県立歴史博物館編集. — 広島県立歴史博物館友の会, 1990.11.
  • 『畳』 住友和子編集室編 (日本人とすまい 2). — リビング・デザインセンター, 1997.1.

Посилання[ред.ред. код]