Татарська протока
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Татарська протока або протока Мамії (яп. 間宮海峡, まみやかいきょう, "протока Мамії") — протока між материковою Азією і островом Сахалін. Сполучає Японське море з Охотським. Названа на честь японського дослідника Мамії Ріндзо.
- Довжина 633 км.
- Ширина на півдні до 342 км., на півночі — до 40 км., в найвужчому місці — протока Невельського — 7,3 км.
- Найменша глибина на фарватері 7,2 м.
Північна частина Т. п. носить назву Амурський лиман
Береги на півдні гористі, на півночі низовинні. Середня температура води влітку 10—12 °С; взимку протока покрита льодом (на півночі і у берегів припаєм, у відкритій південній частині — плавучими льодами).
[ред.] Проекти
Під час правління Сталіна розроблявся проект з'єднання материка з Сахаліном. В цьому випадку холодна Приморська течія помітно б ослабло й узбережжя Приморського краю потепліло. Порт Владивостока перестав би замерзати. Проте, проект з невідомих причин не було реалізовано. Також, за життя Сталіна було розпочато реалізацію ідеї залізничного тунелю на Сахалін.
У 1968 році почалося будівництво Порта Восточний в незамерзаючий бухті Врангеля, і проект було відкладено на невизначений термін.
Пізніше розрахунки показали, що реалізація проекту могла кепсько віддзеркалитись на кліматі північного узбережжя Охотского моря і гирлі Амура.
[ред.] Порти Татарської протоки
[ред.] Ресурси Інтернету
Татарська проотока(рос.)
 |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
