Тафономія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тафономія (рос. тафономия, англ. taphonomy, нім. Fossilisationslehre f) – розділ палеонтології, що вивчає закономірності процесів поховання і перетворення залишків організмів, зокрема стадії цього процесу: утворення посмертних скупчень організмів (танатоценози, некроценози), перенесення, поховання (тафоценози), скам'яніння (фосилізацію). Тафономія має значення для відновлення палеобіоценозів, а через них і біоценозів минулого, умов проживання організмів і процесів осадонакопичення в районі місцезнаходжень викопних тварин і рослин. Дані тафономії важливі для аналізу геологічного літопису. Основні положення тафономії розроблено у 1940-1950-х рр. у працях радян. вченого-палеонтолога І.А. Єфремова. Тафономія поєднує методи та інформаційну базу геології, біології, палеонтології.

Література[ред.ред. код]