Ташкент
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ташкент — столиця Узбекистану, адміністративний центр Ташкентської області. Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і Центральної Азії, центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Місто обслуговують аеропорт «Ташкент» і один залізничний вокзал. З 1977 в столиці працює метрополітен.
Адміністративно Ташкент ділиться на 11 районів: Шайхантаурський, Сабір-Рахимовський, Учтепинський, Чиланзарський, Мірзо-Улугбекський, Мірабадський, Яккасарайський, Юнусабадський, Бектемирський, Сергелійський, Хамзинський.
Зміст |
[ред.] Населення
[ред.] Транспорт
Станом на 2009 рік у Ташкенті діє сім трамвайних маршрутів, 117 автобусних і 36 - маршрутних таксі, а також три лінії метрополітену з 29 станціями. Автобусних маршрутів припадає на частку 65 відсотків всіх пасажирських перевезень. Влада міста з міркувань економії оголосила про намір закрити тролейбусне сполучення, і замінити його на на автобуси "Ісузу", які виробляє Самаркандський автомобільний завод.
[ред.] Українці в Ташкенті
Ташкент — місце найбільшого скупчення українців в Азії і одне з найбільших у діаспорі: 1970 — 40 700 українців або 2,9 % усього населення (інші у %: узбеки — 37 %, росіяни — 41 %, татари — 7 %, євреї — 4 %). 1867 — 1917 Ташкент був головним містом Туркестанського генерал-губернаторства, і тоді там, переважно у кінці 19 століття, почали селитися українці. 1917 — 1918 Ташкент був осередком українського життя у всьому Туркестані: постала в квітні 1917 Українська Громада призвела до організації Української Центральної Громади Туркестану; 1918 діяла Українська Крайова Рада Туркестану та її орган — Український Виконавчий Комітет, «Просвіта», виходив тижневик «Туркестанська Рада». По зміцненні радянської влади в Ташкенті в 1920 український рух завмер. У 1930-их роках у кількох школах викладали українську мову, у Педагогічному Інституті діяв український відділ. У 1941—1944 до Ташкенту евакуйовано чимало українців, і тоді радіо Ташкенту мало українські передачі.
[ред.] Персоналії
В Ташкенті народились:
Див. також: Категорія:Уродженці Ташкента
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
| Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|---|---|
| Райони: | Бектемірський · Мірзо-Улугбекський · Мірабадський · Сабір-Рахімовський · Сергелійський · Учтепинський · Хамзинський · Чиланзарський · Шайхантохурський · Юнусабадський · Яккасарайський |
| Міста: | Бектемір |
| Селища: | Бінакор |
|
|
||
|---|---|---|
| Області | Андижанська • Бухарська • Джиззацька • Кашкадар'їнська • Навоїйська • Наманганська • Самаркандська • Сирдар'їнська • Сурхандар'їнська • Ташкентська • Ферганська • Хорезмська | |
| Автономна республіка | Каракалпакстан | |
| Столичний округ | Ташкент | |
|
|
|
|---|---|
| Держав | Абу-Дабі · Амман · Анкара · Астана · Ашхабад · Багдад · Баку · Бандар-Сері-Бегаван · Бангкок · Бейрут · Бішкек · В'єнтьян · Дакка · Дамаск · Ділі · Доха · Душанбе · Джакарта · Єреван · Єрусалим · Ісламабад · Кабул · Катманду · Мале · Манама · Маніла · Маскат · Найп'їдо · Нікосія · Нью-Делі · Пекін · Пномпень · Путраджая · Пхеньян · Сана · Сеул · Сінгапур · Ташкент · Тбілісі · Тхімпху · Тегеран · Токіо · Улан-Батор · Ханой · Шрі-Джаяварденепура-Котте · Ель-Кувейт · Ер-Ріяд |
| Невизнаних республік | Сухумі · Цхінвалі · Рамалла · Степанакерт · Тайбей |
| Стаття без шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{місто}}. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. |