Ташкент (протичовновий корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ташкент»
ВПЧ «Ташкент» 1985 року
Служба
Тип/клас Великий протичовновий корабель
Держава прапора СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Корабельня ССЗ імені 61 Комунара
Закладено 22 листопада 1974
Спущено на воду 5 листопада 1975
Введено в експлуатацію 31 грудня 1977
Виведений зі складу флоту 1994
Статус утилізований
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 6670 т  (стандартне)
8533 т  (повне)
Довжина 161,9 м  (по КВЛ)
173,4 м  (найбільша)
Ширина 16,78 м (по КВЛ)
18,54 м  (найбільша)
Висота 5,3 м (середня)
6,35 м (з виступаючими частинами)
Технічні дані
Рухова установка ГТУ (4 форсажних, 2 маршових)
Потужність 93 060 к.с.
Швидкість 32 вузла (повна)
18,06 вузлів (економічна)
Автономність плавання 30 доби (по запасах провізії), 6500/7100 миль на 18 вузлах
Екіпаж 380—425 осіб (у тому числі 47 офіцерів)
Озброєння
Артилерія 2 ×12 213-мм РБУ-6000 (144 РГБ-60)
2×6 305-мм РБУ-1000 (48 РГБ-10)
Торпедно-мінне озброєння 2 ×5 533-мм ТА ПТА-53-1134Б (10 торпед 53-65К або СЕТ-65)
Ракетне озброєння 2 × 2 ПУ ЗРК «Шторм» (80 ЗУР В-601) (зенітне)
2× 2 «Оса-М» (40 ЗУР) (Зенітне)
2 × 4 ПЧУРК «Розтруб-Б»
Зенітне озброєння 2 ×2 76-мм АК-726 (1600 пострілів)
4× 1 шестиствольних 30-мм АУ АК-630
Авіація 1 вертоліт Ка-25ПЛ, палубний ангар.

Ташкент — великий протичовновий корабель проєкту 1134Б. Названий на честь лідера ескадрених міноносців «Ташкент» Чорноморського флоту (1939—1942). Входив до складу Тихоокеанського флоту СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

5 липня 1974 року зарахований до списків кораблів ВМФ СРСР. 22 листопада 1974 року закладений на суднобудівному заводі імені 61 комунара в Миколаєві (заводський номер — 2006). Введення корабля в експлуатацію відбулося 31 грудня 1977 року.

17 лютого 1978 року наказом Головного Командування ВМФ включений до складу Червонопрапорного Тихоокеанського флоту, до цього був тимчасово підпорядкований командуванню Чорноморського флоту. 24 лютого 1979 року почав перехід з Севастополя до Владивостока, що завершився 3 липня того ж року.

20 грудня 1989 року був поставлений в Миколаєві на капітальний ремонт, але після розпаду СРСР 3 липня 1992 року був виключений зі складу ВМФ. 29 жовтня того ж року розформований, 10 серпня 1994 року відправлений у Індію для подальшої переробки на металобрухт.

Радіоелектронне і радіолокаційне озброєння, не описане в таблиці:

  • ГАС кругового огляду «Титан-2Т»
  • система космічної навігації «Шлюз»
    2 РЛС керування артилерійською стрільбою МР-105
    системи РЕП:2×2 140-мм ПК-2, 8×10 122-мм ПК-10

Посилання[ред. | ред. код]