Тбіліський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тбіліський метрополітен
груз. თბილისის მეტროპოლიტენი
Опис
Країна Грузія Грузія
Місто Тбілісі
Дата відкриття 11 січня 1966 року
Щоденний пасажиропотік 397 тис.
Річний пасажиропотік 145 млн
Сайт ttc.com.ge/en
Підприємницькі дані
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2
Кількість станцій 23
Довжина мережі 27,3 км
Схема маршрутів

CMNS: Тбіліський метрополітен у Вікісховищі

Тбілі́ський метрополіте́н (груз. თბილისის მეტროპოლიტენი) — система ліній метрополітену в Тбілісі (Грузія).

Станція «Руставелі»

Тбіліський метрополітен є другим за розміром метрополітеном Південного Кавказу (першим — Бакинський метрополітен, третім — Єреванський).

До 2010 року в метрополітені діяли жетони (спочатку металеві, потім пластикові). На 2014 рік система оплати проїзду — тільки пластиковими картками. Вартість проїзду на жовтень 2013 р. становить 50 тетрі, що дорівнює приблизно 4 гривням (станом на кінець листопада 2014 р.).

Оголошення в вагонах здійснюються грузинською та англійською мовами, назви станцій також написані грузинською та англійською.

Управляється муніципальною «Тбіліською Транспортною Компанією», яка також виконує перевезення на міських маршрутних автобусах.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво метрополітену в місті почалося у 1952 році, незважаючи на те, що чисельність населення міста була набагато меншою за мільйон мешканців. Початкова ділянка з шести станцій була введена в експлуатацію у 1966 році. Тбіліський метрополітен став четвертим у СРСР, на той час у радянському союзі працювало три метрополітени у Москві, Ленінграді та Києві.

Хронологія пускових комплексів[ред. | ред. код]

Вихід зі станції Садгуріс моедані-1
Вихід зі станції «Ісані»

Лінії[ред. | ред. код]

# Назва Відкриття Протяжність Кількість станцій
1 Ахметелі-Варкетільська лінія 1966 19,6 км 16
2 Сабурталінська лінія 1979 7,7 км 7
3 Руставелі-Вазісубанська лінія  — 8,1 км 5 (заплановано)
Разом 27,3 км 23

Станції[ред. | ред. код]

Більшість станцій в місті підземна серед яких переважають станції глибокого закладення (17 станцій глибокого закладення/4 мілкого закладення), наземних станцій лише 2. Станції Тбіліського метрополітену розраховані на прийом 5-вагонних потягів, проте на середину 2010-х керівництво метрополітену не планує додавати по одному вагону в кожен склад на лінії Ахметелі-Варкетілі, незважаючи на значне зростання пасажиропотоку на цій лінії в останні роки. На середину 2010-х по Ахметелі-Варкетільській лінії курсують чотиривагонні потяги, по Сабурталінській — тривагонні.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Вагон марки 81-717/714

Як рухомий склад використовуються вагони 81-717/714 , 81-717.5/714.5, Еж3, Ем-508Т, Ема-502 і 3 вагони типу Е, в 2005—2010 роках пройшли модернізацію за чеським зразком, аналогічно вагонам 81-71 м, використовуваним в Празі. Модернізація включала в себе заміну електрообладнання, радикальну зміну салону і зовнішнього вигляду вагонів: на головні встановлювалася нові склопластикові маски, вагони перефарбовувалися в сріблясто-червоно-біле забарвлення.

Обслуговують рухомий склад два електродепо: ТЧ-1 Надзаладеві і ТЧ-2 Глдані. Кількість вагонів варіюється в різних джерелах від 140[2] до понад 200[3], офіційний сайт наводить цифру в 199 одиниць, з яких 156 знаходяться в експлуатації (120 на Ахметелі-Варкетільській лінії і на Сабурталінській 36).

Режим роботи[ред. | ред. код]

Тбіліське депо

Працює з 6:00 до 24:00. Інтервал від 2,5 хв у години пік до 12 хв в пізній час.

Галерея[ред. | ред. код]

Мапа[ред. | ред. код]

Мапа
Станції тбіліського метрополітену


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Продолжается процесс модернизации вагонов метро. Мэрия Тбилиси, 12 ноября 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 20 апреля 2009.
  3. СПИСОК ВАГОНОВ ТБИЛИССКОГО МЕТРОПОЛИТЕНА. Данные на 2006 год. Сайт «Метровагоны». Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 20 апреля 2009.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]