Тбілісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тбілісі
თბილისი
Tbilisi City Seal.svg Flag of Tbilisi.svg
Герб Прапор
Панорама на центр міста
Панорама на центр міста
Основні дані
Країна Грузія Грузія
Засноване 458
Перша згадка V століття
Населення 1 172 700[1]
Площа 726 км²
Густота населення 2754 осіб/км²
Часовий пояс UTC+4
Географічні координати 41°43′00″ пн. ш. 44°48′00″ сх. д. / 41.71667° пн. ш. 44.80000° сх. д. / 41.71667; 44.80000
Міста-побратими Єреван, Київ, Астана, Палермо, Атланта, Саарбрюкен, Астана, Кишинів, Більбао, Любляна, Нант, Грозний, Томськ, Варшава
Місцева влада
Веб-сторінка http://www.tbilisi.gov.ge/(нім.)(англ.)(груз.)(рос.)
Мер Севдія Угрехелідзе (в.о.)[2]
Карта
Тбілісі (Грузія)
Тбілісі
Тбілісі
Цмінда Самеба
Tbilisi sunset-6.jpg

Тбілі́сі (груз. თბილისი, Аудіо [ˌtbiˈliːsi]опис файлу — «тепле джерело») — столиця Грузії та найбільше місто в країні. Тбілісі розташоване на річці Мктварі (Кура). Назва Тбілісі вперше згадується у IV столітті. Його появу пов'язують з наявністю в місті теплих сірчаних джерел (груз. ტფილისი [Тпілісі]; тбілі — «теплий»)[3]. В російській мові до 1936 року використовувалася назва Тифліс[4], засвоєна через грецьку літературу. 1936 року як офіційна була прийнята форма Тбілісі — назва, що ближча до національного звучання[5].

Місто займає площу 726 км² та в ньому проживає 1 172 700[1] мешканців.

Історія[ред.ред. код]

Засноване V століття нашої ери Вахтангом Горгасалі, царем Іберії, Тбілісі стало столицею в VI столітті. Місто є найважливішим промисловим, соціальним і культурним центром Грузії. Воно також є важливим транзитним центром для глобальних енергетичних і торгових проектів. Стратегічне розташування на перехресті між Європою і Азією, вздовж історичного Шовкового шляху, Тбілісі неодноразово було яблуком розбрату між різними силами на Кавказі. Історію міста можна вивчати за його архітектурою — починаючи з просторого проспекту Руставелі і закінчуючи вузькими вулицями, що збереглися з раннього Середньовіччя в районі Нарікала.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста різноманітне, і історично Тбілісі є домом для різних народів і культур, релігій та етнічних груп. Попри те, що переважна більшість населення в Тбілісі православні, парафіяни Грузинської православної церкви, Тбілісі є одним з небагатьох місць у світі, де синагоги, церкви і мечеті розташовані поруч один з одним, в стародавньому районі Абанотубані, всього лише в декількох сотнях метрів від церкви Метехі.

Національний склад Тбілісі[6]
Рік Населення Грузини Вірмени Росіяни Осетини Євреї Інші
1817 ~15.000 18,9 % 75,6 % 2,1 % 3,4 %
1864 ~60.100 22,2 % 47,4 % 20,5 % 0,7 % 9,2 %
1876 ~91.700 24,1 % 41,0 % 21,3 % 0,3 % 1,2 % 12,1 %
1897 159.590 26,3 % 29,5 % 28,1 % 0,5 % 1,8 % 13,8 %
1926 294.044 38,1 % 34,1 % 15,6 % 1,0 % 3,1 % 8,1 %
1939 519.220 44,0 % 26,4 % 18,0 % 1,8 % 2,7 % 7,1 %
1959 694.664 48,4 % 21,5 % 18,1 % 2,2 % 2,5 % 7,3 %
1970 889.020 57,5 % 16,9 % 14,0 % 2,5 % 2,2 % 6,9 %
1979 1.052.734 62,1 % 14,5 % 12,3 % 2,6 % 1,4 % 7,1 %
1989 1.259.692 66,1 % 12,0 % 10,0 % 3,0 % 1,1 % 7,8 %
2002 1.081.679 84,2 % 7,6 % 3,0 % 0,9 % 0,1 % 4,2 %

Туристичний потенціал[ред.ред. код]

На території Тбілісі чимало сірчаних лазень. Температура термальної води становить 37-38°С. Лазні розташовані поблизу набережної, в давньому кварталі Абанотубані. Зали для миття облаштовані під землею, оскільки воду в басейни закачують з гірських глибин. Тут колись побував Олександр Пушкін, який у «Подорожі в Арзрум» писав: «Отроду не встречал я ни в России, ни в Турции ничего роскошнее тифлисских бань».[7]

У Тбілісі розташований один міжнародний аеропорт. Найвідомішими туристичними напрямками Тбілісі є Кафедральний Собор Святої Трійці, площа Свободи, кафедральний собор Сіоні, Метехі, Нарікала, будівля парламенту Грузії, проспект Руставелі, Тбіліська опера, Анчісхаті, Мтацмінда (Свята Гора), церква Кашветі, Міст Миру. Життя міста було увічнене в живописі Ніко Піросмані і Ладо Гудіашвілі.

Зв'язки з Україною[ред.ред. код]

З середини 19 ст. була невелика укр. колонія. До Тбілісі часто приїздили на гастролі українські театри, розпочавши трупою М. Старицького 1889.

1917 у Тбілісі відбувся Український Військовий З'їзд Закавказзя і створено Закавказьку Крайову Українську Раду (видавала свої «Вісті», потім «Українські Вісті Закавказзя»); з 1918 недовгий час діяв укр. ген. консулят, згодом посольство (посол І. Красковський).

Відомі люди[ред.ред. код]

Панорама Тбілісі

Література[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Population by municipalities for the beginning of the year
  2. Гиги Угулава: Обязанности мэра Тбилиси будет исполнять Севдия Угрехелидзе.
  3. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона
  4. Велика Радянська енциклопедія, 3-е видання
  5. Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь, М., «Русские словари», 1998, с. 412 — ISBN 5-89216-029-7
  6. Населення Грузії
  7. Ігор Кручик: 7 культурних чудес Тбілісі // Український тиждень № 7 (172) від 18 лютого 2011 Посилання