Твердохліб-Банах Ірина
| Твердохліб-Банах Ірина | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
27 березня 1918 Винники | |||
| Смерть | 7 травня 2013 (95 років) | |||
| Айрондеквойт, штат Нью-Йорк, США | ||||
| Національність | українка | |||
| Країна |
 ЗУНР →  Польща →  США | |||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | художниця | |||
|
| ||||
Ірина Іванівна Твердохліб-Банах (Irene Banach-Twerdochlib) (* 27 березня 1918, Винники — 17 травня 2013 р., Айрондеквойт, штат Нью-Йорк, США[1]) — українська художниця, графік, ілюстраторка книжок, майстриня народної вибійки — займалася відродженням цього мистецтва.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення середньої школи, деякий час бере уроки малярства у Фелікса Вигживальського. 1939 року вступає на навчання до Державного Інституту Пластичного мистецтва у Львові. Серед викладачів Микола Федюк, Михайло Осінчук. Після завершення мистецьких студій, деякий час викладає малювання у середній Фаховій Жіночій Школі у Львові. Тоді ж, 1944 року, стає членом Спілки Образотворчих Митців.
Мистецьку освіту здобула в Інституті прикладного та декоративного мистецтва у Львові — 1943, й Рочестерському технологічному інституті на відділі мистецтва.
До 1949 року жила в Австрії та Німеччині — Аугсбург, там почала ілюструвати дитячі книжки, з 1949 — в США.
Похована на українському православному цвинтарі св. Андрія в Нью-Джерсі (США)[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Картини на релігійні («Ікона Божої матері», 1981 р.) та символістичні («Два світи», 1975 р.; «У вирі життя», 1986 р; «Сибір») теми; жанрові полотна: («Українська мати на грані двох світів», 1976 р.; «Голод на Україні у 1932–33 рр.», 1980 р.; «Україна сьогодні», 1980 р.; «Божа Мати в день Різдва Христового повертається з діточками в Україну», 1989 р. та ін.), пейзажі: («Церква св. Миколи у Кривчицях», 1978 р.); портрети (дочки Орисі, 1980 р.; чоловіка, 1983 р.); натюрморти: («Мої улюблені квіти», 1979 р.; «Маки в городі», 1980 р.) тощо[1]. Працює в наступній техніці: емаль, кераміка, лінорити, портрети, фотографія, шовкодрук.
Виставки були індивідуально і на збірних виставках: в Клівленді, Нью-Йорку, Рочестері, Торонто, Філадельфії.
1987 року видана українською і англійською мовами «Творчість І. Банах-Твердохліб» з репродукціями картин та інших жанрів творчості. Серед її робіт:
- «Україна сьогодні»,
- «До волі»,
- «Голод в Україні. 1932—1933»,
- «Хресна дорога Української матері».
Твори зберігаються, зокрема, в Музеї Блажейнішого Патріарха в Римі, Музеї культурної спадщини — філіал Музею історії Києва, та приватних колекціях.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Петро. Діти — син Любомир і донька Орися[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Байцар А. 100 видатних імен Винник: Банах-Твердохліб Ірина [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Банах-Твердохліб Ірина
- Музей культурної спадщини[недоступне посилання з липня 2019]
- Виставка творів Ірини Банах-Твердохліб[недоступне посилання з липня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88с.
- Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
- Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.