Тверді горючі копалини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тверді горючі копалини (ТГК) (рос. твердые горючие ископаемые) — частина горючих корисних копалин, які поширені в природі у твердому стані — кам'яне та буре вугілля, торф, горючі сланці, сапропеліти.

Опис[ред.ред. код]

Тверді горючі копалини – вуглеводневі осадові породи, переважно рослинного походження, що мають здатність горіти. Серед ТГК розрізняють сапропеліти, які утворилися в результаті накопичення і перетворення на дні водойм нижчих рослин і планктону, та гумоліти – продукти перетворення відмерлих залишків вищих наземних рослин. Гумоліти поділяють на гуміти2, які утворилися переважно з лігніно-целюлозної речовини (всі види вугілля та торфу) і ліптобіоліти, які складаються з найбільш стійких речовин рослин (спори, кутикули, смоли та тканини кори). У органічній масі сапропелітів переважають аліфатичні та гідроароматичні сполуки, у органічній масі гумітів – конденсовані ароматичні сполуки. Вміст Н у цих породах відповідно складає 7-9 і 3,5-5,5 мас.%, вміст С – 60-70 і 75-95%, співвідношення (Н+С):О – 9 і 20.

За ступенем перетворення вихідних біогенних матеріалів в результаті вуглефікації розрізняють такі види ТГК: торф, буре вугілля, кам’яне вугілля, антрацити, горючі і вуглисті сланці.

Систематизація і класифікація ТГК.[ред.ред. код]

Розрізняють такі класифікації ТГК:

  • - загальні класифікації включають основні параметри (істотні властивості), що відображають внутрішню спільність кожного класу і класів серед всіх ТГК, охоплюваних класифікацією. Такі класифікації мають головним чином пізнавальне теоретичне значення;
  • - технологічні (промислові) класифікації розподіляють ТГК за показниками властивостей, знання яких необхідне для використання їх в тій або іншій конкретній галузі промисловості;
  • - комбіновані класифікації (наприклад, промислово-генетична) ґрунтуються на показниках, що використовуються і в загальних, і в технологічних класифікаціях.

Загальна наукова класифікація ТГК[ред.ред. код]

Стадії хімічної зрілості
Класи ТГК
Торф'яна Буровугільна Кам'яновугільна Антрацитна
I. Гуміти
(переважно з вищих рослин)
Торфи:
а) верхових боліт
б) низинних боліт
в) захоронені
Буре вугілля:
а) землисте
б) щільне (блискуче, матове
смугасте)
в) лігніти
Кам' яне вугілля:
а) зовні однорідне (блискуче, сажа)
б) зовні неоднорідне (смугасте, матове напівблискуче)
Антрацити
II. Ліптобіоліти (із стійких формівних
елементів вищих рослин)
а) фіхтеліт -
з воску
б) копали — із смол
в) фіменіт — з пилку
а) піропісит — з воску
б) янтар — зі смол
в) спорове вугілля (підмосковне)
г) кутикулове вугілля (підмосковне «паперове» вугілля)
д) барзаське вугілля
а) рабдопісит — із смол
б) ткібульське смоляне вугілля
в) концентрації смол
г) спорове (кізеловське)
д) кутикуліт (Іркутське)
е) «листувате» вугілля (барзаське)
ж) «кеннелі»
з) лопініт — з кори
-
III. Сапропеліти (з нижчих рослин, водоростей (альг), залишків живих організмів — планктону)
1. Власне сапропеліти (стійкі елементи рослин містяться)
2. Сапроколіти
(стійкі елементи рослин відсутні)
а) сапропелі
(прісноводні)
б) куронгіт
в) балхашит
г) сапроколи
а) богхеди
б) торбаніт
в) марагуніт
г) сапропеліти серед бурого вугілля (кеннелі-богхеди, напівбогхеди)


Сапроколіти
серед бурого
вугілля
а) вугілля з Люгау
(богхед)
б) саропеліти серед кам'яного вугілля
(кеннелі-богхеди)


Сапроколіти серед Іркутського кам'яного вугілля (хахарейські, матаганські)
Сапропеліти серед донецьких
антрацитів
IV. Група особливих видів ТГК
а) змішані сапропеліто-гуміти і гуміто-сапропеліти серед підмосковного бурого вугілля
б) змішане гуміто- ліптобіолітове вугілля серед бурого вугілля Дніпровського басейну
в) кенелі
а) змішані гуміто- сапропеліти серед Іркутського кам'яного
вугілля
б) змішані гуміто-ліптобіоліти серед кам'яного вугілля Західного Донбасу і Кізеловського басейну
в) кеннелі
Антрацити змішаного походження і складу серед донецьких гумусних антрацитів



Елементний склад ТГК різної природи і зрілості[ред.ред. код]

Назва Вміст %, на суху і беззольну масу
C H O So N
Деревина 49,7 6,1 44,0 0,1 0,1
І. Гуміти
торфи 53-62 5,7-6,5 29-40 0,1-0,4 0,6-4,0
буре вугілля:
землисте 63-72 5,5-6,5 18-30 1,2-1,5 0,6-0,8
щільне матове 67-75 5,0-6,5 15-27 1,0-2,0 0,5-1,2
кам'яне вугілля Донбасу, марка:
Д 76-86 5,0-6,0 10-17 2,0-2,5 1,8
Г 78-89 4,5-5,5 7-16 1,0-1,5 1,7
Ж 84-90 4,0-5,4 5-10 1,5-2,0 1,6
К 87-92 4,0-5,2 3-8 1,5-2,0 1,5
ПС 89-94 3,8-4,9 2-5 1,5-2,0 1,4
П 90-95 3,4-4,4 1,6-4,5 1,,5-2,0 1,2
антрацит (Донбас) 91-96 1,3-3,0 1-2 1,0-1,5 0,1-1,3
графіт ~100 Соті частки відсотка - - -
ІІ. Екзиніти
піропісит 74-77 9-12 9-16 1,5 -
ліптобіоліти (для підмосковного бурого вугілля) спорові 73 6,0-7,0 16 3-4 0,54
кутикулові 72 6,0-7,0 18 2-3 0,67
рабдопісит 80 7,5 11,5 0,4 0,6
ліповецький і ткібульський ліптобіоліти 79 9,9 10,1 0,4 0,6
ІІІ. Сапропеліти
сапропелі 49-60 6-9 24-41 0,3-0,31 2,0-5,7
балхашит 69-76 10-11 12-21 0,6-1,1 0,6-1,0
богхеди 72-78 9-10 9-16 2,0-3,0 0,7-1,0
сапропеліт Будаговський (басейн Іркутська) 70-77 8-10 10-20 0,7-0,9 1,0-1,6
сапропеліти (Іркутськ) 70-82 7-10 7-18 0,2-1,2 0,7-2,6
IV. Група особливих видів ТГК
барзаські сапроміксити 78-86 7-10 3-12 0,1-2,3 0,1-0,8
гагат (кримський) 82,43 6,31 8,89 1,34 1,03
кероген горючих сланців волзький (кашпірський) 64-70 7-8 19-25 3,0-7,0 0,6-1,3
ленінградські 69-78 7-10 12-16 2,0-3,0 0,3-0,9
естонські(кукерсити) 77-79 9-10 11-13 1,0-2,0 0,2-0,6
Характер факельного горіння вугільно-газових паливних сумішей.

Оцінка горючих властивостей твердого палива[ред.ред. код]

Методика дослідження горючих властивостей вугільних зерен, вуглемасляних агрегатів тощо полягає з одночасній фото та кінорегістрації процесу вигорання частинки палива. По фото- і кіноплівках визначається відсоток «вибухаючих» паливних зерен і характер цього процесу, по кіноплівках — тривалість окремих стадій горіння.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]