Театр імені Мухтара Ауезова (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 43°14′25″ пн. ш. 76°55′02″ сх. д. / 43.24028° пн. ш. 76.91722° сх. д. / 43.24028; 76.91722

Театр імені Мухтара Ауезова
Перша лінія

Станция Театр имени Ауэзова - Алматы.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 30 м
Проектна назва Тулпар
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Довжина платформ(и) 104 м
Ширина платформ(и) 15,2 м
Дата відкриття 1 грудня 2011
Архітектор(и) Т. С. Абильда, Б. К. Мусургалиев, А. М. Жунусов
Виходи до Проспект Абая, Вулиця Джандосова
Час відкриття 06:30
Час закриття 23:30
Перша лінія (Алмати)
ТЧ-1 «Райимбек батир»
Райимбек батир
Жибек Жоли  -  Достик
Алмали
Абай
Байконур
Театр імені М. Ауезова
Алатау  -  Алатау 2
Сайран
Молодіжна
Аксай
Алтин Бесик
Алти Алаш
Калкаман

« Театр імені Мухтара Ауезова» (каз. Мұхтар Әуезов атындағы театры; рос. Театр имени Мухтара Ауэзова) — проміжна станція першої лінії Алматинського метрополітену. Розташована між станціями «Байконур» і «Алатау».

Станція розташована під проспектом Абая на розі з вулицею Джандосова .

Відкрита 1 грудня 2011 у складі ділянки «Райимбек батир» - «Алатау».

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 30 м). Відстань між коліями 18.1 м. Складається з трьох залів — центрального і двох бічних, що утворюють загальну острівну платформу шириною 15.2 м і довжиною 104 м. Похилий хід чотиристрічковий, висотою підйому 27,0 м, довжиною 54,0 м.

Вестибюлі[ред.ред. код]

Обслуговує Казахський державний академічний театр драми імені М. О. Ауезова, цирк, розважальні парки, Палац одруження, навчальні заклади.

Входи в підземний вестибюль розташовані на північній і південній сторонах проспекту Абая в районі вулиці Джандосова. До вестибюлю підходить пішохідний перехід, розташований поперек проспекту Абая.

Оздоблення[ред.ред. код]

Стіни і колони оздоблені плитками травертину зі вставленими об'ємними медальйонами, виконаними з гіперпласту і прикрашеними національним орнаментом і сценами з побуту номадів. Всього зображено 16 сцен — по 8 з кожного боку залу. Також стіни прикрашені карнизним профілем зі штучного каменю. Підлога викладена гранітом з простим, великим малюнком. У торці центрального залу розташовується мальовниче мозаїчне панно із зображенням сцени з вистави.

Посилання[ред.ред. код]