Телеологія
Телеоло́гія (від грец. τέλειος, «заключний, довершений» + логія) — філософське вчення за яким всі процеси є реалізацією наперед визначеної мети.
Телеологія не тотожна детермінізму, оскільки детермінізм декларує всі події наперед визначеними, але не вказує того, що вони прагнуть до певної мети.
Телеологічний світогляд невід'ємний від філософії Гегеля, у якого метою розвитку абсолютного духу є самопізнання.
Зміст |
Релігійна телеологія [ред.]
Релігійна телеологія — релігійно-богословське вчення про детермінованість поведінки й життя людини волею Бога, а звідси — і її одвічного «спасіння» чи «засудження» у потойбічному світі.
Ідея божого визначення набула догматичного оформлення в іудаїзмі, ісламі, християнстві. Кальвінізм, наприклад, обстоює фаталістичне вчення про абсолютну наперед визначеність, за яким вічне «спасіння» чи «засудження» людини не залежить від її волі, а цілком і безумовно визначені наперед Богом.
Православ’я та католицизм, як і основні течії ісламу (сунізм та шиїзм), дотримуються компромісної лінії, визначаючи і свободу волі людини, і боже наперед визначення.
Телеологія і телеономія [ред.]
Наука, починаючи з Френсіса Бекона, не розглядає питання про існування якоїсь кінцевої мети, до якої прагне природа. Деякі невдалі формулювання в еволюційній біології можуть видатися теологічними, однак їх завжди можна переформулювати так, щоб уникнути згадки про мету еволюції чи пристосування організмів. Для опису систем, для яких властиві зворотний зв'язок і саморегуція, на заміну терміну телеологія запропонований термін телеономія.
Дивись також [ред.]
Література [ред.]
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
 |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
