Телешниця Сянна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Телешниця Сянна
пол. Teleśnica Sanna
Церква св. Димитрія у Телешниці Сянній,
споруджена у 1828 р.,
зруйнована у другій половині 1960-х років.

Координати 49°21′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.350° пн. ш. 22.500° сх. д. / 49.350; 22.500Координати: 49°21′ пн. ш. 22°30′ сх. д. / 49.350° пн. ш. 22.500° сх. д. / 49.350; 22.500

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Висота центру 403  м
Населення 0 осіб 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-700
Автомобільний код RBI
SIMC 0996330
OSM 1748163 ·R (Устрики-Долішні)
Телешниця Сянна. Карта розташування: Польща
Телешниця Сянна
Телешниця Сянна
Телешниця Сянна (Польща)
Телешниця Сянна. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Телешниця Сянна
Телешниця Сянна
Телешниця Сянна (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Теле́шниця Ся́нна (пол. Teleśnica Sanna) — колишнє село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Колишнє бойківське село, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. 1968 року територія села затоплена Солинським водосховищем.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване до 1530 року.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1892 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 78 будинків і 581 житель, з них 565 греко-католиків, 9 римо-католиків і 7 юдеїв.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Лобізва. На 01.01.1939 в селі було 890 жителів, з них 830 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв[1].

У 1940-1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області. В роки належності села до УРСР тут був облаштований колгосп та знаходився відділ радянської армії.

В рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене, село припинило існування.

Церква[ред. | ред. код]

В 1828 р. збудована мурована церква св. Димитрія, була парафіяльною церквою Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква зруйнована, орієнтовано у другій половині 1960-х років.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]