Телуричні струми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Телуричні струми (рос. теллурические токи, англ. telluric currents, Earth currents, нім. Erdströme m pl, tellurische Erdströme m pl) – електричні струми в земній корі. Пов’язані, г.ч., з варіаціями магнітного поля Землі, з електричним полем атмосфери, циркуляцією мінералізованих розчинів, електрохімічними та термоелектричними процесами у гірських породах.

Т.с. індукційного походження мають як регіональний, так і глобальний характер; струми ж, викликані електрохімічними та термоелектричними процесами більш локальні. Інтенсивність і напрямок Т.с. змінюються в часі з періодами від кількох років до декількох хвилин і секунд. Коливання напруженості Е електричного поля Т.с. вивчають за зміною різниці потенціалів між електродами, опущеними в землю (або в морську воду) на відстані від декількох сотень м до декількох км. Амплітуда цих варіацій змінюється в межах від часток до сотень мВ/км в залежності від складу підстилаючих порід, географічного положення точки вимірів на земній поверхні і збуреності геомагнітного поля. У літосфері зазвичай реєструють Т.с. силою до 100 мА, а в періоди збурень електричного і магнітного полів Землі до 2,5 А. Середня щільність телуричних струмів доходить до 2 А на квадратний кілометр. Найбільших значень Е досягає на виходах кристалічного фундаменту земної кори, в області овалу полярних сяйв, а також під час магнітних бур. Для Т.с. в морі характерні менші значення Е, які збільшуються поблизу берегів. Вимірювання струмів, що наводяться індуктивно в морській воді в результаті її руху в постійному геомагнітному полі, дозволяє визначати швидкість морських течій. Т.с. дозволяють отримати цінну інформацію про короткоперіодичні коливання геомагнітного поля. Спостереження Т.с. використовуються при розвідці корисних копалин і глибинних дослідженнях верхньої мантії. Син. – земні струми.

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]