Тельч
| Тельч Telč |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Панорама міста | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Чехія | ||||
| Засноване | 1315 | ||||
| Населення | 5 602 (станом на 01.01.2012р.[1]) | ||||
| Площа міста | 24,86 км² км² | ||||
| Поштові індекси | 588 56 | ||||
| Географічні координати | 49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 15.467° сх. д.Координати: 49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 15.467° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 514 м | ||||
| Поділ міста | 5 районів | ||||
| Міста-побратими | |||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | Офіційна сторінка міста | ||||
|
|
|||||
Тельч (чеськ. Telč, нім. Teltsch, лат. Telcz) — місто в південно-західній Моравії у Чехії. З 2000 року входить до складу адміністративної області Край Височіна. Місто-музей, перший об'єкт з Чехії у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[2].
Зміст |
Історія[ред.]
Перша письмова згадка про Тельч датується 1315 роком. У 1333 р. маркграф Карел (згодом чеський король і німецький імператор Карл IV) придбав Тельчський замок. У 1339 р. замок у короля викуповує Олдржих Вітковіц з Градця. Навколо замку вже виросло місто, а біля замкових стін розкинулася велика торгова площа, оточена купецькими будинками. Унікальна форма Тельча була обумовлена тим, що з одного боку розростання кварталів обмежували рів і кріпосна стіна, з іншого - ставки. У XVI столітті замком і містом володіють сеньйори з Градця.
На честь Захаріаша з Градця названа головна (ринкова) площа міста. При ньому замок перебудовується в стилі ренесанс майстрами Антоніо Влачем і Бальдассаром Магджі де Роніо. Фасади будинків на головній площі також були перебудовані в стилі ренесанс і бароко.
У 1604 році рід сеньйорів Градця присікується по чоловічій лінії, і місто стає власністю родини Славата. Наступний етап розвитку міста цілком належить єзуїтському ордену - в місті були побудовані єзуїтський коледж і кілька шкіл, астрономічна обсерваторія, музичне училище. Єзуїтам належить і одна з найкрасивіших міських церков. У XVII столітті Тельч переходить у володіння роду Ліхтенштейн і залишається тихим провінційним містечком до теперішнього часу.
У 1971 році місто було оголошено архітектурним заповідником, а з 1992 року включене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. З 1995 року державний замок Тельч є також національним пам'ятником культури.
Пам'ятки[ред.]
Місто займає територія, площею 9 га і містить 85 історичних пам'яток. Її центром є ренесансний замок. Золотий зал на півночі замкового комплексу відрізняється тонкою позолотою стелі, виконаної у 1561 році, що демонструє значний вплив італійського мистецтва. Останній етап реконструкції був здійснений під наглядом Бальдасара Маджіо де Аронго і відноситься до кінця 16 століття. До найцікавіших пам'яток відносяться:
- Захаріас намести (Захарієва площа). Спочатку Старе місто Тельча було побудоване з дерева і у 1386 році згоріло за одну ніч. Будинки були відбудовані заново з каменю, а після перебудови замку фасади будинків були також перебудовані в стилі ренесанс і бароко. Всі будинки на площі об'єднані спільними аркадними галереями і зберегли свій вигляд з середньовіччя. Будинку № 15 і 61 прикрашені особливо цінними фресками в техніці сграффіто.
- Фрагменти кріпосної стіни XIII-XIV ст. Верхні (біля вежі Святого Духа, 1629 р.) та Нижні (біля замку, 1579 р.) ворота міста.
- Церква Святого Духа (XIII століття), пізніше перебудована в романському стилі, 49 метрів заввишки. Від дзвонів XVII століття залишилися тільки 2.
- Маріанська колона. Створена скульптором Ліпартом за допомогою місцевого муляра Ньювірта в 1718 р. на кошти дружини бургомістра Ходової.
- Фонтани на площі.
- Ратуша (зараз всередині розташоване турбюро).
- Церква Святого Якова (1360-1370 рр..). В XV столітті побудована заново. У великій гробниці церкви зберігається прах Захаріаша з Градця, а у вестибюлі поховані городяни, загиблі під час Першої світової війни. Над 60-метровою дзвіницею підносяться два рідкісних за красою звучання дзвони.
- Церква Імені Христового, єзуїтська, 1669 р. Поряд єзуїтський коледж і єзуїтський монастир.
- Старе місто на березі озера в 15 хвилинах ходьби від Захарієвої площі: площа Богоматері, Мадонна (1673 р.), капела Богоматері (1572 р., рококо). Від замку і Захаріас-намести до Старого міста веде доріжка, звана «На плитках». Уздовж неї стоять статуї святих, виконані в стилі бароко в XVIII в.
- Церква Святої Анни при кладовищі. Бароко, XVI-XVII століття.
Галерея[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ http://www.czso.cz/csu/2012edicniplan.nsf/t/00002BD91A/$File/13011203.pdf
- ↑ http://whc.unesco.org/en/list/621 Світова спадщина ЮНЕСКО
Зовнішні посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Telč |
| Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №621 англ. • фр. |
|
|||||||||||||

