Темницький Микола
| о. Микола Темницький | |
|---|---|
| Народився |
1847 с. Хлопівка, нині Гусятинський район |
| Помер |
10 серпня 1921 м-ко Устя-Зелене, нині село, Монастириський район |
| Країна |
 Австрійська імперія Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | батько Володимира Темницького |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія |
Отець Микола Темницький (1847, с. Хлопівка, нині Гусятинський район — 10 серпня 1921, містечко Устя-Зелене, нині село, Монастириський район) — український галицький громадський, політичний діяч і публіцист, греко-католицький священник. Батько громадсько-політичних діячів Володимира-Луки та Омеляна Темницьких.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1847 року в с. Хлопівка (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, тепер — Гусятинський район, Тернопільська область, Україна).
Закінчив цісарсько-королівську гімназію в Тернополі (потім Перша тернопільська гімназія), Львівську духовну семінарію в 1876 році.[1]
У 1876–1877 роках працював локальним адміністратором парафій на Львівщині. У 1879–1886 роках — сотрудник у містечку Хоросткові, у 1886 — парох в с. Шидлівці. Від 1906 року — парох в містечку Устя-Зелене.[1] Проживав у м-ку Хоросткові.[2].
Протягом багатьох років був членом Повітового Виділу, опікувався будівництвом доріг, утриманням бурси, допомагав студентській молоді. Був співорганізатором читалень, громадських і кооперативних спілок, братств тверезості. У 1900-і роки організовував транспортування української революційної літератури через річку Збруч у Наддніпрянську Україну.[1]
Автор публікацій у періодичних виданнях.[1] Відомий проповідник і промовець на вічах, організатор Гусятинщини, співредактор газет «Батьківщина», «Свобода», «Діло» та ін.
Помер 10 серпня 1921 року в містечку Устя-Зелене (нині село, Монастириський район, Тернопільська область, Україна).[1]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Катерина з роду Січинських. Померла від запалення легень у 74-річному віці. 31 січня 1921 р. Обряд похорону проводив парох с. Стриганці — Сіменович.
Діти:
- Володимир-Лука — громадсько-політичний діяч.
- Омелян — громадсько-політичний діяч.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Мельничук Б., Ревера Б. Темницький Микола… — С. 613.
- ↑ Гуцал П., Пиндус Б. Темницький Володимир-Лука Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 391. — ISBN 978-966-528-279-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельничук Б., Ревера Б. Темницький Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 613. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Темницький Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
