Температура самозаймання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Температу́ра самозайма́ння — найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення матеріалу (речовини), які закінчуються полуменевим горінням.

Температура самозаймання - це найменша температура речовини, при нагріванні якої різко зростає швидкість екзотермічної реакції, що призводить до спонтанного виникнення полум'яного горіння. Дані Т.с. для горючих газів і парів, пов'язаних з експлуатацією електрообладнання:

Силан: <21,23 ° C (70 ° F)

Білий фосфор: 34 ° C (93 ° F)

Сірковуглець: 100 ° C (212 ° F)

Бензин: 257 ° C (495 ° F)

Бутан: 372 ° C (702 ° F)

Магній: 473 ° C (883 ° F)

Водень: 571 ° C (1060 ° F)

Температури самозаймання суміші
різих груп вибухонебезпечних сумішей
Групи вибухонебезпечних сумішей Температура самозаймання суміші, °C
Т1 Вище 450
Т2 Від 300 до 450
Т3 Від 200 до 300
Т4 Від 135 до 200
Т5 Від 100 до 135
Т6 Від 85 до 100

Температура самозаймання для нафтопродуктів – це та температура, при якій нафтопродукт при наявності кисню повітря загоряється без зіткнення рідини чи її пари з полум'ям або іскрою, а тільки внаслідок підігріву ззовні (через стінку). Для бензину вона дорівнює 420-530°C, гасу – 380-440°C, газойлю – 340-360°C, реактивного палива – 380°C. Алкани мають найнижчу температуру самозаймання (пентан – 284,4 °C), нафтени – середню (циклопентан -385°C) і арени – найвищу (бензол – 591,7°C).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.
  • Пилипчук Р. В., Щиренко В. В., Яремчук Р. Ю. Энергоэффективное промышленное освещение. Методико-справочное пособие. — Донецк: Каштан, 2005. — 366 с. ISBN 966-8292-55-33
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.