Теодор Аксентович
| Теодор Аксентович | |
| Teodor Axentowicz | |
 Автопортрет, 1907 року. |
|
| Ім'я при народженні | Թեոդոր Աքսենտովիչ |
|---|---|
| Дата народження | 13 травня 1859 |
| Місце народження | Брашов, Румунія |
| Дата смерті | 26 серпня 1938 |
| Місце смерті | Краків, Польща |
| Національність | поляк вірменського походження |
| Громадянство | Польща |
| Жанр | побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети |
| Напрямок | Сецесія, реалізм |
| Роки творчості | 1879 - 1937 |
| Твори | побутовий жанр, вітражі,мозаїки, портрети |
Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; *13 травня 1859 — †27 серпня 1938) — польський художник вірменського походження.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Народився в Брашові, Румунія, в вірменській родині. Художню освіту здобував в 1879 — 1882 роках в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював як художник- ілюстратор в різних виданнях. В творчому доробку художника - копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана. Створив декілька подорожей по країнам Західної Європи, відвідав Рим та Лондон. Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена в техніці пастель. В творах митця з часом збільшувались риси доби сецесії ( плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети ).
Адміністративна кар'єра [ред.]
Професор Краківської академії красних мистецтв. Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» та ін., в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї. Ще 1897 року Теодор Аксентович став засновником художньої школи для жінок.
В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства «Sztuka», яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства -
- Станіслав Виспянський
- Джуліан Фалат
- Яцек Мальчевський
- Леон Вичулковський
- Ян Станіславський
- Володимир Тетмаєр
- Юзеф Мехоффер
- Йосип Хелмонський
Твори для Вірменської церкви у Львові [ред.]
1906 року архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії - Теодора Аксентовича та Йосипа Мехоффера - взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.
-
Поховання св. Одільона, Вірменський собор, м. Львів.
-
Вівтар
-
Хачкар на подвір'ї.
-
Інтер'єр Вірменської церкви у Львові.
Поховання [ред.]
Помер в Кракові. Поховання відбулося на Раковицькому цвинтарі.
Картини побутового жанру [ред.]
-
«Пастушка», 1883
-
Італійка з квітами в кошику
-
«Гуцул з люлькою», 1888
-
«Коломийка», 1895, Національний музей, Варшава
Жіночі портрети [ред.]
-
«Паньонка в чорній сукні», 1906 р.
-
«Дівочий портрет», 1898 р.
-
«Русинська дівчина зі свічкою»
-
«Весна» ( портрет улюбленої моделі Ати Закревської), 1900 р. Плоцьк, Мазовецький музй.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Stefania Krzysztofowicz-Kozakowska, Franciszek Stolot: Historia malarstwa polskiego, Kraków 2000, ISBN 9788388080449
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Теодор Аксентович |
