Теодор Аксентович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодор Аксентович
Teodor Axentowicz
Teodor Axentowicz Autoportret 1907.jpg
Автопортрет, 1907 року.
Ім'я при народженні Թեոդոր Աքսենտովիչ
Дата народження 13 травня 1859(1859-05-13)
Місце народження Брашов, Румунія
Дата смерті 27 серпня 1938(1938-08-27) (79 років)
Місце смерті Краків, Польща
Національність поляк вірменського походження
Громадянство Польща
Жанр побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети
Напрямок Сецесія, реалізм
Роки творчості 1879 - 1937
Твори побутовий жанр, вітражі,мозаїки, портрети

Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; *13 травня 1859 — †27 серпня 1938) — польський художник вірменського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Брашові, Румунія, в вірменській родині. Художню освіту здобував в 18791882 роках в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював як художник- ілюстратор в різних виданнях. В творчому доробку художника - копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана. Здійснив декілька подорожей по країнам Західної Європи, відвідав Рим та Лондон. Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена в техніці пастель. В творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети ).

Адміністративна кар'єра[ред.ред. код]

Плакат до другої виставки творчого товариства «Sztuka».

Професор Краківської академії красних мистецтв. Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» та ін., в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї. Ще 1897 року Теодор Аксентович став засновником художньої школи для жінок.

В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства «Sztuka», яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства -

Твори для Вірменської церкви у Львові[ред.ред. код]

Вірменський собор, мозаїки роботи Т. Аксентовича, м. Львів

1906 року архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії - Теодора Аксентовича та Йосипа Мехоффера - взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.

Поховання[ред.ред. код]

Помер в Кракові. Поховання відбулося на Раковицькому цвинтарі.

Картини побутового жанру[ред.ред. код]

Жіночі портрети[ред.ред. код]

Портрет дівчинки, пастель

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]