Теорема Каратеодорі про продовження міри
В теорії міри теорема Каратеодорі твердить, що довільна (зліченно-адитивна) міра на деякому кільці
підмножин множини
може бути продовжена на σ-кільце породжене кільцем
. У випадку σ-скінченності міри таке продовження є єдиним. З теореми зокрема випливає існування і єдиність міри Бореля і міри Лебега.
Зміст |
Твердження [ред.]
Нехай
кільце на множині
і
— міра на
. Теорема Каратеодорі стверджує, що існує міра
така, що
є продовженням
. (Тобто,
).
Тут
—
-кільце породжене
.
Якщо міра
— σ-скінченна то
є єдиною і також σ-скінченною.
Напівкільця [ред.]
Більш загально таке продовження існує для міри заданої на напівкільці, тобто сім'ї підмножин, що задовольняють умови:

- Для всіх
, також 
- Для всіх
, існують такі попарно непересічні множини
, де
, що
.
Однак цей випадок легко зводиться до попереднього, оскільки кожне напівкільце породжує кільце елементами якого є:
Також міра задана на напівкільці поширюється на все кільце:
for
, with the Ap in S.
Побудова продовження [ред.]
Нехай
— міра визначена на кільці
підмножин множини
.
Тоді можна визначити
— функцію визначену на
par :

Дана функція є зовнішньою мірою породженною мірою
.
Позначимо
сім'ю підмножин
множини
для яких виконується:
Для всіх
,
.
Тоді
є σ—кільцем і на ньому можна визначити міру
для всіх
. Визначена таким чином функція є мірою, що збігається з
на множинах кільця
. Також
містить σ-алгебру
і звуження
на елементи
і буде необхідним розширенням міри.
σ—кільце
є поповненням кільця
, відповідно вони збігаються, якщо визначена міра на
є повною.
Приклади [ред.]
- Якщо на дійсній прямій взяти напівкільце
інтервалів
, де міра
рівна (b-a), то подана конструкція дає визначення міри Бореля на борелівських множинах
. Множині
тут відповідає множина вимірних за Лебегом множин. - Умова σ-скінченності є необхідною для єдиності продовження. Наприклад на множині X всіх раціональних чисел проміжку [0 , 1] можна задати напівкільце раціональних чисел проміжку [a , b) де a < b — раціональні числа з проміжку [0 , 1]. σ-кільце породжене цим напівкільцем є множиною всіх підмножин X. Задавши тепер
рівне кількості елементів A і
, маємо, що обидві міри збігаються на напівкільці і породженому кільці (оскільки всі непусті множини цих напівкільця і кільця є безмежними то обі міри на всіх цих множинах рівні
), але не збігаються на породженому σ-кільці. Тобто в даному випадку продовження не є єдиним.
Література [ред.]
- Дороговцев А.Я. Элементы общей теории меры и интеграла Київ, 1989
- Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953


, також 
, де
, що
.
for
, with the Ap in S.
інтервалів
, де міра
рівна (b-a), то подана конструкція дає визначення
. Множині
рівне кількості елементів A і
, маємо, що обидві міри збігаються на напівкільці і породженому кільці (оскільки всі непусті множини цих напівкільця і кільця є безмежними то обі міри на всіх цих множинах рівні
), але не збігаються на породженому σ-кільці. Тобто в даному випадку продовження не є єдиним.