Теорема (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теорема
Teorema
Теорема
Жанр Драма
Детектив
Режисер П'єр Паоло Пазоліні
Продюсер Маноло Болоньїні
Франко Росселліні
Сценарист П'єр Паоло Пазоліні
У головних
ролях
Сільвана Манґано
Теренс Стемп
Массімо Джіротті
Оператор Джузеппе Руццоліні
Композитор Енніо Морріконе
Тед Карсон
(У титрах не вказано)
Монтаж Ніно Баральї
Кінокомпанія Aetos Produzioni Cinematografiche
Euro International Film (EIA)
Тривалість  105 хв.
Мова  італійська
англійська (кілька слів)
Країна  Італія Італія
Рік  1968
Дата виходу  4 вересня 1968
(Венеційський кінофестиваль)
IMDb ID 0063678
Попередній  «Каприз по-італійськи»
Наступний  «Кохання і лють»

«Теорема» (італ. Teorema) — драматичний фільм італійського режисера, сценариста та письменника П'єра Паоло Пазоліні, знятий у 1968 році. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1968 року на Міжнародному кінофестивалі у Венеції [1].

Кінофільм допустимо інтерпретувати як марксистську притчу, релігійну алегорію (єретичну переробку христологічних мотивів), урок психоаналізу та спроби сучасної міфотворчості [2]. Як і однойменний роман Пазоліні, фільм ілюструє його улюблену тезу (теорему) про тотожність християнського віровчення, революційно-антибуржуазної проповіді та сексуального потягу.

Сюжет[ред.ред. код]

У багатому міланському будинку з'являється гість. Він по черзі вступає у сексуальні відносини з усіма членами сім'ї - з сином, дочкою, матір'ю, батьком і зі служницею. Гість їде, а звичний уклад буржуазного сімейства руйнується вщент [3].

У ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Загалом стрічка отримала 1 нагороду, зокрема:

Номінації[ред.ред. код]

Загалом стрічка отримала 4 номінації[4], зокрема:

  • Венеційський кінофестиваль (1968)
    • «Золотий лев»
  • Італійський національний синдикат кіножурналістів (1969)
    • Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий режисер» (П'єр Паоло Пазоліні)
    • Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий сценарій» (П'єр Паоло Пазоліні)
    • Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкраща акторка другого плану» (Лаура Бетті)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У фільмі вимовляється тільки 923 слова. Батько сімейства за весь фільм виголошує кілька уривчастих реплік, так само як і Гість.
  • Процес за звинуваченням фільму в непристойності закінчився виправдувальним вердиктом. Суддя обґрунтував своє рішення так:

«Хвилювання, яке я випробував при перегляді, носило не сексуальний, а виключно ідеологічний і містичний характер. Оскільки мова, безперечно, йде про твір мистецтва, воно не може бути непристойним» [5]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/
  2. Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.
  3. http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/
  4. http://www.imdb.com/title/tt0063678/awards
  5. Михаил Трофименков. «Теорема»