Теорема (фільм)
| Теорема | |
|---|---|
| Teorema | |
.jpg) |
|
| Жанр | Драма Детектив |
| Режисер | П'єр Паоло Пазоліні |
| Продюсер | Маноло Болоньїні Франко Росселліні |
| Сценарист | П'єр Паоло Пазоліні |
| У головних ролях |
Сільвана Манґано Теренс Стемп Массімо Джиротті |
| Оператор | Джузеппе Руццоліні |
| Композитор | Енніо Морріконе Тед Карсон (У титрах не вказано) |
| Монтаж | Ніно Баральї |
| Кінокомпанія | Aetos Produzioni Cinematografiche Euro International Film (EIA) |
| Тривалість | 105 хв. |
| Мова | італійська англійська (кілька слів) |
| Країна |  Італія |
| Рік | 1968 |
| Дата виходу | 4 вересня 1968 (Венеційський кінофестиваль) |
| IMDb | ID 0063678 |
| Попередній | «Каприз по-італьйськи» |
| Наступний | «Любов і гнів» |
«Теорема» (італ. Teorema) — драматичний фільм італійського режисера, сценариста та письменника П'єра Паоло Пазоліні, знятий у 1968 році. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1968 року на Міжнародному кінофестивалі у Венеції [1].
Кінофільм допустимо інтерпретувати як марксистську притчу, релігійну алегорію (єретичну переробку христологічних мотивів), урок психоаналізу та спроби сучасної міфотворчості [2]. Як і однойменний роман Пазоліні, фільм ілюструє його улюблену тезу (теорему) про тотожність християнського віровчення, революційно-антибуржуазної проповіді та сексуального потягу.
Зміст |
Сюжет [ред.]
У багатому міланському будинку з'являється гість. Він по черзі вступає у сексуальні відносини з усіма членами сім'ї - з сином, дочкою, матір'ю, батьком і зі служницею. Гість їде, а звичний уклад буржуазного сімейства руйнується вщент [3].
У ролях [ред.]
- Теренс Стемп — Гість
- Сільвана Манґано — Мати
- Массімо Джиротті — Батько
- Анна В'яземскі — Донька
- Андрес Хосе Крус Сублетт — Син
- Лаура Бетті — Служниця
Нагороди [ред.]
Загалом стрічка отримала 1 нагороду, зокрема:
- Венеційський кінофестиваль (1968)
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Лаура Бетті)
Номінації [ред.]
Загалом стрічка отримала 4 номінації[4], зокрема:
- Венеційський кінофестиваль (1968)
- «Золотий лев»
- Італійський національний синдикат кіножурналістів (1969)
- Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий режисер» (П'єр Паоло Пазоліні)
- Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий сценарій» (П'єр Паоло Пазоліні)
- Нагорода «Срібна стрічка» у категорії «Найкраща акторка другого плану» (Лаура Бетті)
Цікаві факти [ред.]
- У фільмі вимовляється тільки 923 слова. Батько сімейства за весь фільм виголошує кілька уривчастих реплік, так само як і Гість.
- Процес за звинуваченням фільму в непристойності закінчився виправдувальним вердиктом. Суддя обґрунтував своє рішення так:
«Хвилювання, яке я випробував при перегляді, носило не сексуальний, а виключно ідеологічний і містичний характер. Оскільки мова, безперечно, йде про твір мистецтва, воно не може бути непристойним» [5]
Посилання [ред.]
- «Теорема» на сайті Internet Movie Database (англ.)
- «Теорема» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- «Теорема» на сайті AllRovi (англ.)
- «Теорема» на сайті КиноПоиск.Ru (рос.)
- «Теорема» на сайті Кино-Театр (рос.)
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/
- ↑ Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0063678/awards
- ↑ Михаил Трофименков. «Теорема»
