Теореми Силова
В теорії груп, теореми Силова стверджують про існування підгруп певного порядку, визначають їх властивості. Теореми доведені норвезьким математиком Силовом в 1872 р.
Зміст |
Визначення [ред.]
Нехай
— скінченна група, а
— просте число, що ділить порядок
. Підгрупи порядку
називаються
-підгрупами. Нехай маємо
, де
не ділиться на
. Тоді
-підгрупою Силова називається підгрупа
, що має порядок
.
Твердження теорем [ред.]
Нехай
— скінченна група. Тоді:
-підгрупа Силова існує.- Будь-яка
-підгрупа міститься в деякій
-підгрупі Силова. Всі
-підгрупи Силова спряжені (тобто кожну можна представити в виді
, де
— елемент групи, а
— підгрупа Силова із теореми 1). - Кількість
-підгруп Силова рівне одиниці за модулем
і ділить порядок
.
Доведення [ред.]
1. Спершу доведемо, що 
Справді здійснюючи обчислення за модулем p отримуємо:
Піднісши обі частини до степеня m маємо:
В лівій частині коефіцієнт біля
рівний
а в правій m, що й доводить твердження .
Як наслідок маємо, що
не ділиться на p, якщо на p не ділиться число m.
Нехай |G| = pkm, і Ω позначає множину підмножин G потужності pk. Тоді маємо:
Розглянемо дію G на множині Ω, що полягає у лівому множенні. Тоді
де сума береться по всіх орбітах множини Ω. Зрозуміло, що кількість елементів принаймі однієї з цих орбіт не ділиться на p, оскільки на p не ділиться кількість елементів множини Ω, що випливає з доведеного вище. Нехай S - один з елементів цієї орбіти і P його стабілізатор. Тоді для величини орбіти маємо:
Для того, щоб це число не ділилося на p необхідно
і як наслідок pr ≤ |P|. З іншої сторони для будь-якого
маємо відображення [g ↦ gx] ' ін'єктивним відображенням P в S (дане відображення є відображенням в S, оскільки P є стабілізатором S). Відповідно |P|≤pr і, поєднуючи дві нерівності одержимо |P|= pr '
2. Нехай H — довільна p-підгрупа G. Розглянем її дію на множині правих класів суміжності G/P лівими зсувами, де P — p-підгрупа Силова. Кількість елементів довільної нетривіальної орбіти повинно ділитися на p. Але |G/P| не ділиться на p, відповідно у дії є нерухома точка gP. Тому
, а значить,
, тобто H є підгрупою деякої p-підгрупи Силова. Якщо ж H — сама є p-підгрупою Силова, то вона спряжена з P.
3. Кількість p-підгруп Силова рівна [G:NG(P)] і, відповідно, ділить |G|. З попереднього маємо, що множина p-підгруп Силова рівна X = {gPg-1}. Розглянемо дію P на X спряженнями. Нехай H із X — деяка нерухома точка. Тоді P і H належать нормалізатору підгрупи H і при цьому спряжені в NG(H) как p-підгрупи Силова. Але H нормальна в своєму нормалізаторі, тому H = P и єдиною нерухомою точкою дії є P. Оскільки порядки всіх нетривіальних орбіт кратні p, одержуємо
.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Курош А.Г. (1967). Теория групп (вид. третє). Москва: Наука. с. 648. ISBN 5-8114-0616-9.
- А. И. Кострикин. Введение в алгебру, III часть. М.: Физматлит, 2001.
- Э. Б. Винберг. Курс алгебры. М.: Факториал-Пресс, 2002.

, де
— елемент групи, а
— підгрупа Силова із теореми 1).


![|\Omega | =\sum_{[o],\ o\in\Omega}|Go|\mathrm{.}](http://upload.wikimedia.org/math/9/7/3/9732856779278c5453a21a118eaf42d1.png)
![[G : P] = \frac{|G|}{|P|}=\frac{p^r m}{|P|}](http://upload.wikimedia.org/math/8/6/8/868513f88b970bce19014c3c512c353b.png)