Теорія прототипів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теорія прототипів — це концепція категоризації в когнітивній лінгвістиці, яка визначає прототип домінуючою складовою

категорій. Прототип розглядають як абстрактний образ явища, предмета чи особи, який асоціативно випливає у зв'язку з відповідною категорією. Схематично, категорія складається з ядра, найбільш типового поняття, та менш типових, периферійних елементів[1]. Наприклад, в межах категорії «український поет» прототипом є постать Тараса Шевченка, проміжну позицію займають Максим Рильський, Микола Зеров, на периферії ж представлені Пантелеймон Куліш, Юрій Андрухович та ін. Для українців в межах категорії «фрукт» типовим є в першу чергу виділити «яблуко», а до категорії «овочі» відразу ж віднести «картоплю». Отже, прототипами вважають центральні концепти категорій. Це те, що перше спадає на думку при згадці про якусь з них.

Значення категоризації неможливо недооцінити. Так, американський вчений Дж. Лакофф зазначав, що категоризація є найважливішим інструментом свідомості: невід'ємним для нормального мислення, практичної діяльності і безумовно для мовлення[2]. Первинна думка про те, що лінгвістичні категорії можуть бути розмитими на периферії, проте є чіткими в основі, належить німецьким вченим Г.Гіпперу та К.-О.Ердманну[3]. Однак основоположницею окремої теорії прототипів була у 1970-х американська вчена Е.Рош. Підґрунтям для даної теорії були експерименти в галузі кольористики Б.Берліна і П.Кея. Вчені досліджували на міжмовному рівні категорію кольору: як в різних народах лінгвістично відтворюється ставлення до кольорів, яка їх специфічна ієрархія. Виявилось, що існує універсальна, спільна для всіх градація кольорів:

  • чорний/білий
    • червоний
      • жовтий/зелений/голубий
        • коричневий
          • фіолетовий/рожевий/оранжевий/сірий

Більше того, досліди Б.Берліна і П.Кея дали їм змогу виділити критерії, за якими кольори розміщувались у стандартному порядку[4]:

  • слово мало мати єдине лексичне знання (непохідне; слово не могло означати і колір, і предмет);
  • слово мало бути психологічно значущим для мовця;
  • бралися до уваги його словотвірний потенціал та можливості сполучення з іншими словами.

Отож, можна було говорити про тенденцію до підсвідомого виокремлення базової кольорової палітри з 11 кольорів, що, у свою чергу, підштовхнуло припустити, що базовий рівень присутній і в інших категоріях. Так, Е.Рош, продовжуючи дослідження колег, виокремила в структурі категорій три рівні : вже згадуваний, базовий рівень, суперординатний (superordinate, абстрактніший верхній рівень) та субординатний (subordinate, конкретніший нижній рівень)[5]. До прикладу, розглянемо категорію ‘рослини’: на суперординатному рівні можна виділити загальне поняття «квіти», на базовому рівні прототипом може слугувати «троянда», а вже дуже специфічне поняття «фіалка африканська» займе своє місце на субординатному рівні. Для теорії прототипів саме базовий рівень є винятково важливим. Характерно, що на цьому рівні члени категорії розпізнаються винятково легко, адже мають природні, загальноприйняті назви. Як правило, це короткі слова, що становлять основу словникового складу мови, тому й не дивно, що першими діти засвоюють саме їх[6]. Так, до категорії «солодощі» діти не задумуючись віднесуть печиво або ж цукерки, однак, навряд, згадають еклери чи тірамісу,- це підтверджує думку, що засвоєння і використання мовних виразів, що номінують прототипне поняття, відбувається значно простіше, аніж у випадку з непрототипним.

Розглядаючи теорію прототипів, не можна не відзначити доробок ще одного вченого, а саме Л.Вітґеншта́йна. Він запропонував теорію «родинних схожостей», яка заперечує думку про те, що в межах категорії можуть існувати ідентичні за набором атрибутів елементи. Цю теорію він підтверджує на прикладі категорії «гра». Він запитує, що спільного між грою в теніс та грою в карти? Порівнюючи ці різнопланові ігри, Л.Вітґеншта́йн, попри численні відмінності, акцентує увагу на складній мережі схожостей, які пересікаються, даючи право віднести всі ці види розваг до одної категорії. Така подібність розпізнається радше завдяки чуттєвому сприйняттю, аніж визначається логічно. Співзвучними є думки Е.Рош, коли вона розглядає категорію «горня»: не всі горнятка мають ручки (піали) і не всі використовуються для пиття (кубки на спортивних змаганнях). Відповідно, випливає, що визначаючі властивості не обов'язково поділяються усіма підвидами. Л.Вітґеншта́йн робить також примітку щодо меж категорії «гра». Він зазначає, що її фіксованість є оманливою, адже елемент може бути віднесений до категорії вже на основі схожості на якомусь одному рівні (на рівні розважальної цінності, спорядження чи необхідних вмінь). Більше того, Л.Вітґеншта́йн, як і Е.Рош, говорить про нерівноправність членів категорій. Він стверджував, що центральні одиниці категорій визначаються не довільно, а за умови наявності конкретних ознак прототиповості[7]. Такими ознаками можуть бути факт того, що елемент категорії швидше розпізнається, швидше засвоюється, частіше вживається або ж те, що він прискорює рішення завдань, пов'язаних з ототожненням.

Отже, прототип — це така одиниця категорії, яка поділяє максимум загальних властивостей з іншими членами цієї категорії та мінімум властивостей з одиницями інших категорій[8]; це абстрактний образ, який влучно втілює ідею категорії, сфокусувавши в собі найтиповіші властивості складових елементів.

Література[ред.ред. код]

  • Кальниченко О. Перекалад: Категорія класична, прототип чи кластер? / О. Кальниченко, В. Подміногін. // Наукові записки. — Випуск 75(5). — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. — 316 с.
  • Парасин Н. Д. Идиостилевые характеристики цветообозначений в аспекте теории прототрипов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальние коммуникации». — 2011. — Т. 24 (63). — № 4. Часть 2. — С.336-342.
  • Croft W. Cognitive Linguistics / W. Croft, D. A. Cruse. — NY: Cambridge University Press, 2004. — 256 p.
  • Geeraerts D. Theories of Lexical Semantics. — NY: Oxford University Press, 2010. — 362 c.
  • Lakoff G. Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. Chicago — London: University of Chicago Press, 1990. — 632 p.
  • Rosch E. Natural categories // Cognitive psychology, 1973. — V.4. — P.328-350.
  • Rosch E. Rosch E. H. Principles of Categorization // Cognition and Categorization.- Hillsdale, N.Y.: Lawrence Erlbaum, 1978. — P. 27-48.
  1. Rosch E., 1973. Стор. 349
  2. Lakoff G., 1990. Стор. 5
  3. Geeraerts D., Стор. 183
  4. Парасин Н. Д., 2011. Стор. 336–337
  5. Croft W., 2004. Стор. 82-87
  6. Rosch E. Rosch E. H., 1978. Стор. 28-35
  7. Кальниченко О., 2007. Стор. 15-16
  8. Кальниченко О., 2007. Стор. 16