Теорії виникнення держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юридичній науці відомо багато теорій ви́никнення держа́ви. На певному етапі розвитку суспільства виникає потреба у його специфічній окремій організації. Упродовж тривалого часу люди жили, навіть не маючи уявлення про державу і право. Це було в епоху первісного суспільства. Для виникнення держави внаслідок розкладу первіснообщинного ладу існували певні передумови.

Питання про походження держави є дискусійним, оскільки етнографічна й історична науки дають все нові знання про ці причини.

Виникнення держави у різних народів[ред.ред. код]

Формування держави — тривалий процес, який у різних народів ішов по-різному.

На Сході найбільшого поширення набула така форма, як «азіатський спосіб виробництва» (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія тощо). Тут стійкими виявилися соціально-економічні структури родового ладу — земельна община, колективна власність тощо. Перші держави, що виникли на Стародавньому Сході, були докласовими, які одночасно й експлуатували сільські громади, і управляли ними, тобто виступали організаторами виробництва.

Іншим історичним шляхом ішов процес державотворення у стародавніх Афінах і Римі, де рабовласницька держава виникла в результаті появи приватної власності і розколу суспільства на класи.

Афіни вважаються найчистішою, класичною формою виникнення держави,, оскільки держава виникає безпосередньо з класових протилежностей, які розвиваються усередині родового ладу.

У Римі утворення держави було прискорено боротьбою безправних плебеїв проти римської родової аристократії — патриціїв.

У стародавніх германців виникнення держави значною мірою було пов'язане з завоюваннями значних чужих територій, для панування над якими родова організація не була пристосована. Учені дотримуються точки зору, що Німеччина, Росія і деякі інші держави виникли не як феодальні (з класичними ознаками подібної державності — закріпленням селянства і великою приватною власністю на землю), а як ранньофеодальні (з відповідними ознаками — знать іще не мала великої приватної власності на землю, а селяни зберігали як свободу, так і власність на землю).

Теорії походження держави[ред.ред. код]

Давньогрецький філософ Аристотель
Французький філософ Жан-Жак Руссо
Німецький філософ Карл Маркс

Різноманітність теорій походження держави пояснюється відмінностями історичних і соціальних умов, у яких жили їхні автори, різними ідеологічними і філософськими позиціями, які вони займали.

В античності та середньовіччі переважали концепції, що ототожнювали державу і суспільство, згідно з якими держава та право представлялися як явища вічні, котрі виникли з самого початку разом із суспільством. Однак переважна більшість сучасних теорій походження держави та права розрізняють державу та суспільство, виділяючи історичні періоди, які передували державотворенню.

Основні теорії походження держави[ред.ред. код]

Докладніше: Теологічна теорія походження держави

Докладніше: Теорія суспільного договору

  • ті, кому за їх психічними якостями визначено панувати в суспільстві,
  • ті, хто має потребу в поводиреві, кому визначено Небом перебувати в послуху.

Докладніше: Психологічна теорія походження держави

Докладніше: Марксистська теорія походження держави

  • Гідравлічна («іригаційна») теорія Вітфогеля передумовою ранньої державності вважає перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Вітфогель пов'язував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних споруд, для чого необхідні були жорстке централізоване управління і підпорядкування. Деспотизм він називав «гідравлічною» цивілізацією.

Докладніше: Гідравлічна теорія

Нині дуже поширена думка, що будь-яка з відомих теорій не може повністю охопити передумов виникнення держави і висвітлює лише певну групу причин її появи. Лише у своїй сукупності теорії досить повно відтворюють картину передумов та процесів виникнення держави.

Зі зникненням розподілу суспільства на класи і класової боротьби необхідність у державі відпадає і вона зникає, замінюючись федерацією самоврядних общин.

Література[ред.ред. код]

  • (укр.) Воронянський Олександр Володимирович, Борисов Геннадій Васильович, Зайончковський Юрій Валентинович Основи правознавства. Навчальний посібник. Шанс. — Харків: Парус, 2008. ISBN 966-8482-06-9
  • (укр.) Великий довідник школяра: Гуманітарні та суспільні науки: 5 — 12 (11) класи. — 3-тє видання, виправлене та доповнене — Харків: Видавництво «Школа», 2010. ISBN 978-966-8182-90-7
  • (укр.) Л. Косенко, о. Северина, Т. Цибань, н. Кривка. Великий довідник школяра: 5 — 11 класи — У 2-х частинах (Частина 1) — Харків: Видавництво «Школа», 2006. ISBN 966-8114-92-2

Посилання[ред.ред. код]