Теос

Руїни одеона у Теосі

Теос (дав.-гр. Τέος) — давньогрецьке місто-держава на узбережжі Лідії. Було розташоване на південному боці півострова, утвореного горою Мімас, на північний схід від Ефеса. На території античного міста зараз існує турецьке селище Сіяджик.

Історія

Спочатку територію, на якій виник Теос, заселяли карійці. Згодом тут намагалися облаштуватися греки-еолійці. Друга хвиля переселенців була переважно іонійською — з Аттики прибув загін на чолі з Кодридом Дамасом (іноді кажуть також про його брата Наокла і племінника Апойка — останнє ім'я, щоправда, може бути епонімом), ватажком беотійців був Герес, крім того серед переселенців були мінійці з Орхомена на чолі з Афамантом. Внутрішній устрій Теоса мав іонійські риси — зокрема, тут святкували Апатурії, а громада ділилася на три філи за аттичним зразком. Щоправда, поруч з цим існував і територіальний поділ — на «башти» (дав.-гр. πύργοι).

Теос був одним із семи міст-засновників Іонійського союзу. Пізніше Фалес (можливо на прохання мілетського тирана Фрасибула) пропонував зробити Теос столицею єдиної держави, що могла бути утворена замість союзу, проте ініціатива не була підтримана.

У місті народилися поети Анакреон і Скифін, логограф Гекатей, філософ Протагор і географ Андрон.

Під час підкорення Лідії персами більшість мешканців Теоса перебралися до колоній — Абдери у Фракії. і Фанагорії на березі Боспора Кіммерійського, проте значна кількість теосців залишилася на батьківщині.

З часом особливого значення набуло теоське святилище Діоніса — не в останню чергу завдяки праву надавати прихисток. З IV ст. до н. е. місто стало центром релігійного братства театральних акторів — діонісійських митців.

Антигон Одноокий спробував об'єднати Теос із сусіднім Лебедосом, переселивши його мешканців до Теоса, проте ці плани так і не здійснилися.

У 190 р. до н. е. біля Теоса флот римлян і родосців розгромив ескадру Антіоха III.

За римських часів, окрім свят на честь Діоніса, місто було відоме своїм вином.