Теофіль Леонтій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теофіль Леонтій
Теофіль Леонтій
Теофіль Леонтій
16-й Прем'єр-міністр УНР в екзилі
1974 — 1980
Президент Микола Лівицький
Попередник Василь Федорончук
Наступник Ярослав-Богдан Рудницький
Відомий як громадський активіст
Національність українець
Професія політик, громадський діяч

Теофіль Леонтій[1] — громадський діяч української діаспори у США.

З червня 1969 року — керівник резорту внутрішніх справ.

Прем'єр-міністр уряду Української Народньої Республіки в екзилі у 1974–1976, 1978–1980 роках.

У 1979 році підписав угоду про співпрацю з урядом Польщі в екзилі.[2] У червні того ж року переобраний на прем'єра.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Т. Леонтій нагороджений Хрестом Відродження — військовою відзнакою, запровадженою у 1977-му Урядом УНР в екзилі на честь 60-ліття організації збройних сил Української Народної Республіки (наказ №  7 від 15.8.1977, число нагороди — 4).[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Теофіль» — ім'я, «Леонтій» — прізвище.
  2. Екзильні уряди УНР і Річипосполитої Польської підписали спільну деклярацію [Архівовано 7 липня 2016 у Wayback Machine.] / Свобода. — число 278. — 7 грудня. — 1979. — С. 1.
  3. Тинченко Ярослав. Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 жовтня 2018. 
  4. ЦДАВОУ. — Ф. 3235. — Оп. 1. — Спр. 1812. — Реєстр нагороджених Воєнним Хрестом

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ukraina / A. Chojnowski, J. J. Bruski; Instytut historyczny Uniwersytetu Warszawskiego. — Warszawa: Wydawnictwo TRIO, 2006. — 410 s.: il. — (Historia państw świata w XX wieku, ISSN 1734-7939). — ISBN 978-83-7436-039-5. (пол.)