Теплоелектростанція Мохейв
 | ||||
| 35°08′42″ пн. ш. 114°35′20″ зх. д. / 35.14500000002777824° пн. ш. 114.58900000002778086° зх. д.Координати: 35°08′42″ пн. ш. 114°35′20″ зх. д. / 35.14500000002777824° пн. ш. 114.58900000002778086° зх. д. | ||||
| Країна |
 США | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
США | |||
| Виведено з експлуатації | 2012 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Теплоелектростанція Мохейв | ||||
 | ||||
 Теплоелектростанція Мохейв у Вікісховищі | ||||
Теплоелектростанція Мохейв (англ. Mohave Power Station; ТЕС Мохейв) — закрита та повністю демонтована теплоелектростанція потужністю 1580 МВт, головний енергоносій — вугілля, знаходилась в Лафлін, Невада.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Власник контрольного пакета акцій ТЕС і є оператор підприємства — Southern California Edison .[1] ТЕС на даний час закрита, обладнання в процесі демонтажу.
ТЕС складається з двох блоків, здатних генерувати 790 МВт електричної енергії кожен. Фірма Combustion Engineering поставляла котли і GE постачала турбіни і генератори. Фірмою Bechtel виконано проектування, закупівлі і будівництво.
ТЕС Мохаве була єдиною в США електростанцією, яка використовувала вугілля що поставлялося на у гідросуміші 50 %:50% по трубопроводу Блек Меса — Мохейв.
ТЕС Мохейв введена в експлуатацію у 1971 році.[2]
Аварія 1985 року[ред. | ред. код]
9 червня 1985 на гарячій лінії паропроводу ТЕС сталася аварія. Смертельні опіки отримали шість робочих: Майкл Боуман, Джон Долан, Е. Ернандес, Террі Лерой, Денні Норман і Говард Тернер. Десять осіб отримали поранення. Станція не працювала протягом шести місяців, поки всі паропроводи не були замінені.[3]
Зупинка ТЕС 2005 року[ред. | ред. код]
ТЕС Мохейв була зупинена 31 грудня 2005 року з можливістю відновлення діяльності. Із закриттям ТЕС вугільний рудник теж припинив працювати.[4]
ТЕС була мішенню як основне джерело екологічного забруднення в Гранд-Каньйон і в інших місцях на сході. Були представлені різні плани — в тому числі продажу ТЕС і її модернізації на основі спалювання природного газу, хоча для останнього потрібне було б будівництво другої лінії високого тиску газу від Topock (30 миль на південь). Іншим варіантом була б установка очисних споруд, які могли б коштувати $ 1 мільярд.
У травні 2007 року SCE припинила зусилля по відновленню ТЕС або її продажу.
Демонтаж[ред. | ред. код]
10 червня 2009, Southern California Edison оголосила, що ТЕС Мохейв буде виведена з експлуатації та все генеруюче обладнання буде демонтоване .[5] Пізніше, SCE оголосила про те, що всі адміністративні будівлі на місці також буде зруйновано. Єдина структура, що залишиться буде розподільча електропідстанція 500 кВ, яка буде і надалі виконувати комунікаційні функції в мережі електропостачання області Лафлін.
Демонтаж почався в жовтні 2009 року і, як очікується, займе 2 роки і коштуватиме 30 мільйонів доларів. Близько 300 співробітників втратили свої робочі місця, коли ТЕС було закрито.
Власники ТЕС[ред. | ред. код]
- Southern California Edison (56 %)
- Salt River Project (20 %)
- Nevada Power Company (14 %)
- Los Angeles Department of Water and Power (10 %)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Woodall, Bernie (10 листопада 2005). Mohave Power Plant Operation Future in Dark. Reuters News Service. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 20 червня 2008.
- ↑ Existing Electric Generating Units in the United States, 2008. Energy Information Administration, U.S. Department of Energy. 2008. Архів оригіналу (Excel) за 23 липня 2013. Процитовано 14 липня 2008.
- ↑ Ceremony observes 25th anniversary of tragedy at Mohave Generating Station[недоступне посилання]}}
- ↑ Miguel Bustillo (30 грудня 2005). Edison to Shut Down Polluting Coal Plant (PDF). Los Angeles Times. Архів оригіналу (PDF) за 30 грудня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Edwards, John G. (11 червня 2009). Laughlin coal-fired power plant going away. Las Vegas Review Journal. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 11 червня 2009.