Теплолікування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теплолікування - лікування теплом. Теплоносіями є грязі (мулові, торфінові, сапропельові), парафін, озокерит, глина, пісок.

Грязеглінолікування[ред.ред. код]

Усі види грязі та глини нагрівають у водяній бані та накладають на потрібну ділянку тіла шаром 3-10 см на 15-30 хв через день, іноді щоденно. Курс 10-20 процедур. Температура мулової грязі 42-44°C, торфяних 48-50°C. По закінченню процедури грязь змивають теплою (37°C) водою, хворого витирають та дають відпочити 30-40 хв.

Під час грязелікування можуть з'явитися так звані грязьові реакції організму, загальні та місцеві. Загальні виражаються втомою, загальним нездужанням, серцебиттям. Місцеві - загостренням болю в ураженому органі. При появі таких реакцій лікування припиняють на 3-5 днів, потім продовжують зі зниженням температури апплікації, збільшенням паузи між процедурами, зменшенням тривалості впливу.

Парафінолікування[ред.ред. код]

Перед застосуванням парафін нагрівають у водяній бані. Для уникнення опіків парафін повинен бути зневоднений нагріванням до 100°C упродовж 15 хв.

Способи застосування:

  1. Змащування: розігрітий парафін наносять повторно на потрібну ділянку тіла широкою малярною кистю шаром 1 см
  2. Парафінова ванна: кисть (стопу) змащують парафіном та потім опускають її у клейончатий мішечок, наповнений парафіном більш високої температури (52-55°C)
  3. Апплікації серветок: марлеві серветки, зшиті з 9-10 шарів марлі, просякають парафіном 60-70°C, віджимають та накладають на потрібну ділянку тіла, змащену парафіном.
  4. Кюветно-апплікаційний: розігрітий парафін наливають у кювети шаром 2-3 см. Застигнутий парафін виймають з кювета та накладають на потрібну ділянку тіла.

При всіх способах шкіру попередньо ретельно висушують, голять та змащують вазеліном. Зверху парафіну накладають клейонку, теплий ватник та вкутують хворого простирадлом, ковдрою. Тривалість процедури 30-60 хвилин щоденно або через день. Курс лікування 10-15-20 процедур.

Парафін застосовують й для лікування ран, виразок, опіків. Для цього користуються парафіно-масляною сумішшю: 75% пастеризованого парафіну, 25% вітамінізованого риб'ячого жиру або бавовняної олії. Суміш наносять пульверизатором на уражену ділянку шкіри, охоплюючи 2-3 см здорової шкіри навколо. Зверху цього шару накладають стерильні серветки, просякнуті цією сумішшю, та бинтують бинтом.

Озокеритолікування[ред.ред. код]

Озокерит - гірський віск, природний продукт, віскоподібна коричнева маса. Для лікувальних цілей придатний тільки природний медичний озокерит. Зі всіх теплоносіїв озокерит має найвищу тепловтримуючу здатність. Способи застосування подібні до парафіна - найуживаніший кюветно-аплікаційний.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А.Н.Шабанова. - 4-е вид., стереотип. - М.: Медицина, 1984.

Див. також[ред.ред. код]