Теплохід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теплохід «Герой Танцоров» на Тернопільському озері
Теплохід Queen Mary 2

Теплохід — самохідне судно, основним двигуном якого є двигун внутрішнього згорання, найчастіше — дизельний.

Будова[ред.ред. код]

Двигун теплохода може бути малооборотним (у такому разі він працює безпосередньо на грібний вал) або високооборотним. Високооборотний двигун з'єднується з грібним валом за допомогою передачі. Найпоширеніші типи передач — механічна (редуктор) і електрична. У разі електричної передачі, дизель обертає генератор постійного струму, електрикою якого живляться двигуни, що приводять в рух грібний вал. Електрична передача дозволяє плавно регулювати швидкість обертання грібного гвинта. Теплоходи з електропередачею нерідко виділяють в окремий клас судів, дизель-електроходи.

Пуск суднових дизелів проводиться за допомогою стислого повітря. Тепло вихлопних газів використовують для вироблення пари, яка у свою чергу використовується для опалювання, обігріву води, вироблення електрики і інших суднових потреб. Зустрічається на теплоходах також і гідравлічна передача. В даний час наймогутніший судновий дизель — двигун RTA96-C, що випускається фінською фірмою Wartsila. Цей 14-циліндровий двигун розвиває потужність в 108920 к.с.

Розповсюдження[ред.ред. код]

В даний час теплоходи — найпоширеніший тип суден. Вони практично повністю витіснили пароплави. Тільки швидкісні судна частіше використовують турбінну силову установку (втім, такі судна, турбоелектроходи, іноді також зараховують до теплоходів). Також дизель-електрична енергетична установка застосовується на неатомних підводних човнах для надводного ходу.

Історія[ред.ред. код]

Перші дизельні судна у світі з'явилися в Росії, завдяки фірмі «Товариство нафтового виробництва братів Нобель». Нобелі рано зацікавилися винаходом інженера Рудольфа Дізеля. Вже в 1898 році Нобель придбав креслення дизеля потужністю в 20 к. с. Через декілька років технічних досліджень інженерам фірми Нобеля вдалося створити працюючий судновий дизель. Три таких двигуна були встановлені в 1903 році на нафтоналивну річкову баржу «Вандал» (побудовану на Сормовськом заводі і привезену до (Петербургу) яка стала, таким чином, першим теплоходом у світі. На «Вандалові» було встановлено три дизелі, кожен потужністю в 120 к. с., які приводили в рух гвинти за допомогою електричної передачі, що складалася з трьох генераторів і електродвигунів.

У 1904 році фірмою Нобеля був побудований наступний теплохід, «Сармат», що також був річковим танкером.