Теребовлянське князівство
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
| Теребовлянське князівство |
| Західноукраїнська Народна Республіка |
| Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
| Тернопільське воєводство |
| Тернопільська область |
Теребовлянське князівство — політично-територіальне утворення з столицею у Теребовлі на порубіжжі майбутньої Галицької землі з Київською, південно-східна частина уділу князя Ростислава Володимировича.
Після батька князівство отримав молодший з його синів Василько Ростиславич, мабуть, в 1084.
Інші уділи Ростиславичів: Звенигородське князівство — Володаря Ростиславича, Перемиське князівство — Рюрика).
Василько розгорнув посилену колонізацію на південний схід Т. к. тюркським елементом (берендеї, торки й печеніги) і освоїв Пониззя та захистив його від кочовиків; разом з тим зросло значення Галича.
Рішенням Любецького з'їзду князів 1097 року Теребовлянське князівство було закріплене за Васильком як спадкове володіння. Того ж року київський князь Святополк II Ізяславич полонив та осліпив Василька, спробувавши відібрати у нього князівство, проте Володар добився звільнення брата, а в 1099 році у битві на Рожному полі війська Василька і Володаря розгромили Святополка. Рішеннями Витичівського з'їзду князів 1100 року Василька позбавили Теребовлянського князівства, проте Ростиславичі не підкорилися цьому несправедливому рішенню.
По смерті Василька у 1124 році у Теребовлі княжили його нащадки. В тому ж році відокремилось Галицьке князівство.
1141 року тут утвердився Володимирко Володарович, який одночасно вокняжився у Галичі і Теребовлянське князівство остаточно увійшло до складу галицького.
На поч. 13 ст. Т. к. було кілька років (бл. 1210) уділом князя Ізяслава Володимировича.
Література [ред.]
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
