Тереза Саксен-Альтенбурзька
| Тереза Саксен-Альтенбурзька | |
Фото принцеси Терези у 1864 році |
|
| Народилася | 21 грудня 1836 Ансбах |
|---|---|
| Померла | 9 листопада 1914 (77 років) Стокгольм |
| Ім'я при народженні | Тереза Амалія Кароліна Жозефіна Антуанетта |
| Титул | герцогиня Даларна |
| Попередник | не було |
| Рід | Бернадоти |
| Чоловік | Август Шведський |
| Діти | не було |
Тереза Саксен-Альтенбурзька (нім. Therese von Sachsen-Altenburg), повне ім'я Тереза Амалія Кароліна Жозефіна Антуанетта Саксен-Альтенбурзька (нім. Therese Amalie Karoline Josephine Antoinette von Sachsen-Altenburg), (* 21 грудня 1836 — † 9 листопада 1914) — принцеса Саксен-Альтенбурзька, донька принца Саксен-Хільдбурґхаузен Едуарда та Амалії Гогенцоллерн-Зігмаринен, дружина принца Швеції та Норвегії Августа.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Тереза народилась 21 грудня 1836 року у Ансбаху. Вона була первістком у родині принца Саксен-Альтенбурзького Едуарда та його першої дружини Амалії Гогенцоллерн-Зігмаринен. Згодом в сім'ї з'явилась ще донька, Антуанетта Шарлотта, та сини Людвіг Йозеф та Йоганн Фрідріх. Мати пішла з життя за тиждень після народження молодшого сина. Наступного року батько оженився вдруге. Від нового шлюбу він також мав двох нащадків.
Тереза росла у містах Мюнхен та Бамберг, де батько ніс військову службу. Після його смерті у 1852 спочатку жила при дворі своєї кузини Марії, а потім — у дядька з материнського боку Карла Антона Гогенцоллерна-Зігмаринен.
У тому ж 1852 у Ганновері Тереза вперше побачилася із шведським принцем Августом, який носив титул герцога Даларна. За дванадцять років, він, прибувши до Дюссельдорфу, після тижневого гостювання, запропонував їй руку та серце. 16 квітня 1864 року вони побралися у Альтенбурзі. Палкого кохання між ними не було, але пара стала добрими друзями. Шлюб був щасливим, хоча і бездітним. Наречену описували як маленьку тендітну жіночку з м'яким виразом обличчя. На момент шлюбу їй було вже було 27 років, Августу виповнилося 33. Нова герцогиня мала нервовий характер і періодично лаялася з оточуючими. Август на це казав:«Вони кажуть, що я тупий, та чули б вони мою Терезу!». Він ласкаво називав дружину min lilla hoppetossa і рідко бував вдома.
Терезу у Швеції стали називати принцеса Терезія. Вона швидко потоваришувала із зовицею Євгенією і проводила з нею літо в Готланді. Дуже полюбляла музику і часто була присутня у королівській ложі шведської академії музики.
У 1873 році, після недовгої хвороби, Август помер від пневмонії. Король після цього призначив для Терези опікуна. Ним став барон Луї де Гєєр[1] Вдовіюча герцогиня переписувалася з Оханою Деміржіаном, якого вважали авантюристом. Це викликало скандал, коли він запропонував домовитися про новий шлюб для неї. Разом із все частішими нервовими зривами Терези, це змусило шведський двір оголосити її психічно неврівноваженою та відправити лікуватися до Швейцарії під псевдонімом «графиня Дальскіольд». Там вона придбала віллу і багато років жила у Невшателі.
Повернулася 1890 року і усамітнено жила у палаці Хага. Тут герцогиня писала музику та займалася благодійницькою діяльністю. Її часто стали так і називати — герцогиня Хага. Із королівської родини вона близько товаришувала із малим принцем Еріком Густавом, що хворів на епілепсію. Терезія стала знаменитістю у Стокгольмі, де їздила у кареті з двома лакеями позаду. Вона була також відома своєю чудовою кухнею. Внаслідок цього в останні роки життя Тереза страждала від надлишкової ваги.
Померла 9 листопада 1914 у віці 77 років. Причиною смерті стала шлункова кровотеча. Похована у каплиці Бернадоттів кірхи Ріддірхольмен поруч із чоловіком.[2]
Родинне дерево [ред.]
| Ернст Фрідріх III |
|
Ернестіна Саксен-Веймарська |
|
Карл Мекленбург-Стрелицький |
|
Фредеріка Гессен-Дармштадтська |
|
Антон Алоїз Гогенцоллерн-Зігмаринен |
|
Амалія Зефірина Салм-Кірбурзька |
|
П'єр Мюрат |
|
Луїза д'Астор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький |
|
|
|
|
|
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька |
|
|
|
|
|
Карл Гогенцоллерн-Зігмаринен |
|
|
|
|
|
Марія Антуанетта Мюрат |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Едуард Саксен-Альтенбурзький |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Амалія Гогенцоллерн-Зігмаринен |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тереза |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Adam Lewenhaupt, Det var en gång ,1939
- Fritz von Dardel , Dagboksanteckningar I-II, Norstedts förlag, Stockholm 1916
- Erik af Edholm , På Carl XV:s tid Norstedts förlag, Stockholm 1945
- Johannes Töpfer: Landeskunde des Herzogthums Sachsen-Altenburg, S. 26 [2]
- Margaret Howitt: Twelve months with Fredrika Bremer in Sweden, Band 1, S. 60 ff. [3]
- Lars Elgklou (1978). Bernadotte. Historien - eller historier - om en familj.. Stockholm: Askild & Kärnekull Förlag AB. ISBN 91-7008-882-9
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Тереза Саксен-Альтенбурзька |

