Теренцій
Публій Теренцій Афер (190-159 роки до н.е.) - давньоримській письменник, комедіограф, молодший сучасник Плавта та Цецилія Стація.
Зміст |
[ред.] Життєпис
Народився у м.Карфагені, проте не був карфагенянином. Його прізвище Афер (Африканський) вказує, що він походив з лівійців. Замалоду рабом потрапив до Риму. Належав сенаторові Теренцію Лукану. Тут він вивчив латину. Сенатор, який цінував розумові здібності та красу свого раба, надав йому гарну освіту, а зрештою й волю. Тепер його звали Теренцій Африканський.
В подальшому Теренцій належав до літературного кружка Сципіона Молодшого та Гая Лелія, з якими товаришував. В цей час він займається складання комедій. Перший публічний виступ Теренція відбувся у 166 році до н.е. з твором "Адріянка", яку представив на Мегалесійських іграх (4-10 квітня на честь Матері богів).
Особливим успіхом користувалася комедія "Євнух". За неї він отримав приз у 8 тисяч сестерцієм - найбільшу на той час кількість грошей за твір.
Після цього у 160 році Теренцій відправився до Греції для ознайомлення з грецькими установами та нравами. Щодо смерті Теренція немає точних відомостей. За одними він потонув у морі із 108 перекладеними комедіями Менандра, за іншими - помер в Аркадії у м.Стимфали або на о.Левкадія (Іонічні острови).
Теренцій залишив після себе доньку.
[ред.] Творчість
Всього Публій Теренцій написав 6 комедій, які надійшли до нас в повному обсязі. За приклад він брав твори Менандра та Апполодора, а одну Діфіла.
В цілому Теренцій був майстер переробки аттичних комедій на римський манер. Писав він лише латиною. Особливо нового у комедію Теренцій нічого не вніс. Головною рисою, що відрізняє його твори від інших, була людяність у вимальовуванні характерів. Крім того, Теренцій вперше відображає психологічний конфлікт у душі героїв, чого не було у попередників.
[ред.] Твори
- Андріянка (або Двічина з Андросу). 166 рік до н.е.
- Самознущатель. 163 рік до н.е.
- Євнух. 161 рік до н.е.
- Форміон. 161 рік до н.е.
- Брати. 160 рік до н.е.
- Свекруха. 160 рік до н.е.
[ред.] Джерела
- Peter Kruschwitz: Terenz. (=Studienbücher Antike, Band 12). Hildesheim 2004. ISBN 3-487-12518-8
