Терлецький Остап Степанович
| Терлецький Остап Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 лютого 1850 Назірна |
| Помер |
22 липня 1902 (52 роки) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | прессекретар |
| Alma mater | Віденський університет |
Остап Степанович Терлецький (псевдоніми — В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; криптоніми О. Т., О. Т-кий; 5 лютого 1850, Назірна — 22 липня 1902, Львів[1]) — український громадсько-політичний діяч, публіцист та літературознавець.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в с. Назірній (пізніше — Коломийського повіту) у священичій родині о. Стефана і його дружини Елеонори з роду Цурковська[2]. Навчаючись у Станіславській гімназії започаткував рукописну учнівську газету «Зірка» та створив молодіжне товариство «Громада».[3] Закінчив філософський факультет Львівського і правничий Віденського університетів.
Терлецький був одним з керівників нової радикальної течії народовців, яка пізніше дала почин до створення Української Радикальної Партії; прихильник М. Драгоманова і С. Подолинського, разом з яким видавав у Відні популярну соціалістичну літературу українською мовою («метелики»).
У 1874—1877 рр. — голова «Січі» у Відні.
У 1877 р. — заарештований разом з І. Франком, М. Павликом й іншими за обвинуваченням у належності до таємної організації з соціалістичними цілями, зв'язками із закордоном, у соціалістичній пропаганді. Справу слухала кримінальна колегія суду у складі чотирьох суддів. Це був відкритий судовий процес. Терлецький сказав, що був за «переконанням соціалістом», політичним однодумцем Михайла Драгоманова і вважає себе одним із «нечисленних речників» соціалістичної думки серед галицьких українців. Ідеалом Терлецького була федеративна, демократична республіка, де суд і правду вершить громада. Він прагнув політичних і економічних прав для народу, досягнення рівності всіх перед законом і рівності закону для всіх.[3]
Змучений хворобами (протягом 20 років його виснажували епілептичні напади), він склав іспити на правничий факультет. Став адвокатом і до кінця життя провадив адвокатську практику в Галичині. Був співробітником львівських революційно-демократичних видань («Молот», «Світ», «Житє і слово»).[3]
Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість[ред. | ред. код]
Основні праці:
- «Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці» (1874),
- «Лихва на Буковині» (1878),
- «Робітницька плата і рух робітницький в Австрії в послідніх часах» (1881),
- «Літературні стремління галицьких русинів у 1772—1872» (1894 — 95),
- «Москвофіли і народовці в 70-их рр.» (1902),
- «Галицько-руське письменство у 1848 — 65 pp.» (1903) та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посмертні оповістки. Др. Остап Терлецький // Руслан, ч. 152 за 10 (23) липня 1902. — С. 3.
- ↑ Новинки. Др. Остап Терлецький // Руслан, ч. 153 за 11 (24) липня 1902. — С. 3.
- ↑ а б в УІНП. 1850 - народився Остап Терлецький, публіцист. УІНП (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шкраб'юк П. В. Терлецький Остап Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 64. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Терлецький, Остап Степанович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 636. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Українська Радянська Енциклопедія (1963), т.14, ст.358л
- Нарис історії філософії на Україні. К. 1966;
- Леськів Б. Рев. демократизм Остапа Тєрлецького // Укр. літературознавство, випуск VIII. Л. 1970.
- Франко І. Др. Остап Терлецький. Спомини і матеріяли // Записки НТШ. — 1902. — Том 50
- 1850 — народився Остап Терлецький, публіцист — Український інститут національної пам'яті.
Посилання[ред. | ред. код]
- Терлецький Остап Степанович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 240.
- Терлецький О. С. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 46. — ISBN 966-7492-06-0.
- Вибрані праці О. Терлецького в е-бібліотеці ЧТИВО
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
