Термальні води
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Терма́льні во́ди — підземні води, що мають підвищену температуру (вище 20 °C).
Зміст |
[ред.] Фізичні характеристики
Глибина залягання ізотерми 20 °C у земній корі від 1 500—2 000 м у районах багаторічномерзлих порід до 100 м і менше у районах субтропіків; на границі із тропіками ізотерма 20 °C виходить на поверхню. В артезіанських басейнах на глибині 2000- 3000 м шпарами розкриваються води з температурою 70-100 °С и більше. У гірських країнах (наприклад, Альпи, Кавказ, Тянь-Шань, Памір) термальні води виходять на поверхню у вигляді численних гарячих джерел (температура до 50-90 °С), а в районах сучасного вулканізму проявляють себе у вигляді гейзерів і парових струменів (тут шпарами на глибині 500—1000 м розкриваються води з температурою 150—250 °С), що дають при виході на поверхню пароводяні суміші й пари (Паужетка на Камчатці, Більші Гейзери в США, Уайракей у Нова Зеландії, Лардерелло в Італії, гейзери в Ісландії й ін.).
[ред.] Склад
Хімічний, газовий склад і мінералізація термальних вод різноманітні: від прісних і солонуватих гідрокарбонатних і гідрокарбонатно-сульфатних, кальцієвих, натрієвих, азотних, вуглекислих і сірководневих до солоних і ропних хлоридных, натрієвих і кальцієво-натрієвих, азотно-метанових і метанових, місцями сірководневих (див. Мінеральні води).
[ред.] Застосування
Здавна термальні води знаходили застосування в лікувальних цілях (римські, тбіліські терми). У СРСР прісні азотні терми, багаті кремнієвою кислотою, використають відомі курорти — Белокуриха на Алтаєві, Кульдур у Хабаровськом краї й ін.; вуглекислі термальні води — курорти Кавказьких Мінеральних Вод (П'ятигорськ, Желєзноводськ, Єсентуки), сірководневі — курорт Сочі-Мацеста. У бальнеології термальні води підрозділяють на теплі (субтермальні) 20-37 °С, термальні 37-42 °С та гіпертермальні вище 42 °C.
У районах сучасного й недавнього вулканізму в Італії, Ісландії, Мексиці, країнах СНД, США, Японії працює ряд електростанцій, що використають перегріті термальні води з температурою понад 100 °C. У СРСР й інших країнах (Болгарія, Угорщина, Ісландія, Нова Зеландія, США). Термальні води застосовують також для теплопостачання житлових і виробничих будинків, обігріву теплично-парникових комбінатів, плавальних басейнів й у технологічних цілях (Рейк'явік повністю обігрівається теплом термальні води). У СРСР було організоване теплопостачання мікрорайонів рр. Кизляра, Махачкали, Зугдіді, Тбілісі, Черкесська; обігріваються теплично-парникові комбінати на Камчатці, Кавказі. У теплопостачанні термальні води поділяються на слаботермальні 20—50 °С, термальні 50—75 °С. високотермальні 75-100 °С.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела та література
- Велика радянська енциклопедія
- Изучение и использование глубинного тепла Земли, М., 1973;
- Маврицкий Б. Ф., Термальные воды складчатых и платформенных областей СССР, М., 1971.
