Термоклин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залежність температури від глибини.

Термоклин або шар (зона) температурного стрибка — межа та перехідна зона між двома вертикальними зонами води з різною температурою. Як правило холодна вода знаходиться нижче термоклину, а тепла вище. Оскільки зниження температури з глибиною є нормою для водойм, то термоклином вважаються ті зони, де подібне відбувається значно швидше ніж звичайно в подібних умовах, а також вище та нижче термоклину. Нерідко термоклин є вузьким, в кілька метрів прошарком між масами води температура яких відрізняється на 10 чи навіть більше градусів. Окрім температури води розділені термоклином часто відрізняються також за солоністю, вмістом кисню та іншими фізико-хімічними властивостями. Термоклин відіграє важливу роль в фізиці водойм та впливає на їх екосистеми. Він перешкоджає вертикальному водообміну та призводить до дефіциту мінеральних речовин у поверхневих шарах води.

Нормальний термоклин Тихого Океану, та...
...він же під час Ля-Ніньї

Термоклин трапляється практично в усіх типах водойм. Зазвичай у глибоких водоймах зі спокійною водою він значно різкіший. Однак є він і в океані, де щоправда зона термоклину ширша, а сам температурний перехід не такий швидкий як наприклад в озерах.

Фізичною основою явища є той факт, що теплі тіла розширюються. У випадку з водою це призводить, до того, що щільність (питома вага) теплої води дещо менша ніж в холодної. Основним джерелом тепла для водойм є Сонце. Однак воно прогріває лише верхній шар води який не змішується з холодною, важкою водою глибин. Фактично, тепла вода ніби плаває на поверхні холодної. Саме це і є причиною виникнення термоклину. Іншим важливим фактором є те, що найбільшу щільність вода має при температурі біля 4°C, а при нижчих температурах знову починає розширюватися завдяки цьому може існувати і термоклин де маси переохолодженої води розташовані вище тепліших[1].

Як видно з написаного вище основою виникнення термоклину є температура поверхневого шару води яка прямо залежить від Соняної радіації та пов'язана з температурою повітря. Відповідно на формування термоклинів впливають сезонні зміни. Тому у Світовому океані та інших водоймах високих та середніх широт формуються сезонні термоклини які руйнуються вихолодженням верхніх шарів води в холодний сезон, а в низьких тропічних широтах існує квазістаціонарний термоклин[2].

У водоймі може бути кілька термоклинів, але головним термоклином є той, що відділяє приповерхневий перегрітий шар води від нижчих холодних.

Оскільки щільність води в термоклині різко зростає, то в його зоні часто затримуються органічні рештки, що призводить до замутнення води.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Про «теплу» воду при таких температурах говорити не доводиться.
  2. С.Г. Богуславский, А.С. Кузнецов, А.С. Богуславский, Роль термоклина мирового океана в стабилизации климата земли, Екологічна безпека прибережної та шельфової зони та комплексне використання ресурсів шельфу, Збірник наукових праць, Випуск 13, с. 344

Посилання[ред.ред. код]