Термінатор (біологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Термінатор або термінатор транскрипції — ділянка ДНК, нуклеотидна послідовність якої розпізнається РНК-полімеразою під час транскрипції, і служить сигналом до припинення елонгації і дисоціації транскрипційного комплексу.
У прокаріотів відомі два класи терміноторів: внутрішні, де в межах синтезуємої копії утворюється шпилька, яка руйнує потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази, і ро-залежні, що вимагають ро-фактору, комплексу РНК-гелікази, щоб зруйнувати виникаючий потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази.
У еукаріотів термінатори впізнаються білковими факторами, що розщеплюють РНК на поліаденіновому сигналі, зупиняючи подальше просування РНК-полімерази.
[ред.] Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:Вебер, 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
