Термінатор (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Термінатор або термінатор транскрипції — ділянка ДНК, нуклеотидна послідовність якої розпізнається РНК-полімеразою під час транскрипції, і служить сигналом до припинення елонгації і дисоціації транскрипційного комплексу.

У прокаріотів відомі два класи терміноторів: внутрішні, де в межах синтезуємої копії утворюється шпилька, яка руйнує потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази, і ро-залежні, що вимагають ро-фактору, комплексу РНК-гелікази, щоб зруйнувати виникаючий потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази.

У еукаріотів термінатори впізнаються білковими факторами, що розщеплюють РНК на поліаденіновому сигналі, зупиняючи подальше просування РНК-полімерази.

Джерела[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:Вебер, 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0


Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.