Тернопільський став

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°33′52″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д. / 49.56444° пн. ш. 25.58083° сх. д. / 49.56444; 25.58083

Карта Тернопільського ставу
Вид на центр Тернополя, 19 вересня 2012

Тернопільський став або Тернопільське озеро (до 1991 — Комсомольське озеро) — велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет.

За площею водойма відповідає тернопільському Східному масиву.

Будівництво ставу[ред.ред. код]

Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю: Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність.

Межі ставу в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до Тернопільського замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Амор Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотоків. Спуск ставу давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих. У той час довжина ставу становила 7 км, ширина — 2-3 км.

Став і мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.

Занепад Тернопільського ставу[ред.ред. код]

Став у минулому часто зазнавав занепаду, зазвичай під час татарських і турецьких нападів. Проте найбільше занепав став у міжвоєнний період XX століття, коли Тернопіль перебував під польською владою: у водоймі був низький рівень води — вода була замуленою, став густо заростав.

До середини XX століття між Старим замком та Надставною церквою існував найдавніший район Тернополя — Підзамче, де знаходився і міський ринок, від якого походить назва сучасної вулиці — Старий ринок. На Підзамчі мешкали переважно ремісники та рибалки. У наш час ця історична місцевість не збереглась: залишились лише два будинки, що колись оточували ринок, та кілька будинків на вулиці Над ставом.

Комсомольське озеро[ред.ред. код]

На Комсомольському озері, 1950-ті роки

Під час Другої світової війни Тернопільський став був повністю знищений. У 1950-х роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, Тернопільський став почали відновлювати. Тоді було збудовано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк ім. Т. Г. Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега озера. Було споруджено і острів Закоханих. У самому парку імені Шевченка створили озеро «Чайка», яке фактично є затокою Комсомольського озера.

У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральний причал та створено стоянку для теплоходів катерів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до причалу, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок», з тераси якого відкривається вид на центральну частину міста, а біля ресторану створили пляж «Ближній». Пізніше між селами Кутківці і Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У 70-х роках XX століття стоянку суден перенесли на протилежний берег міста, де було створено Морську школу ДТСААФ (нині — розважальний комплекс «Riverpool») та Яхтклуб (нині – перепрофільований під приватне житло).

Комсомольське озеро перейменували в 1992 році, і з того часу водойма називається Тернопільським ставом, який також називають Тернопільським озером.

Розвиток судноплавства[ред.ред. код]

Теплоходи «Капітан Парій», «Герой Танцоров», вітрильна яхта «Тернопіль» (ТП-88-К), 17 червня 2012

У 1968 році в Тернополі з'явився теплохід «Герой Танцоров» (бортовий номер С-541), названий на честь одного з визволителів міста від німецької окупації Григорія Танцорова 1944 року. Саме судно збудоване у 1963 році в Білорусі. Майже п'ять років теплохід ходив по Дністру за маршрутом від Старої Ушиці Хмельницької області до Мельниці-Подільської Тернопільської області. Судно мало назву «Заліщики».

У 1965 році на озері з'явився менший теплохід, з бортовим номером ПТ-50 («Пасажирський теплохід — п'ятдесятий номер»), збудований у 1964 році за проектом 792А. На початку 1990-х років Морську школу, якій підпорядковувались теплоходи, розформували.

У 1995 році для того щоб зберегти судна від розбазарювання, їх передали на баланс комунальному підприємству «Тернопільелектротранс», що обслуговує тролейбуси. Але оскільки це підприємство не мало можливості фінансувати теплоходи, їх того ж року передали в оренду на 10 років приватній фірмі «Торговий Дім Тернопіль». Однак нестабільна економіка держави призвела до того, що орендар випускав у рейс лише один теплохід — «Герой Танцоров». Інший — ПТ-50 не працював.

У 2005 році договір оренди теплоходів у фірми «Торговий Дім Тернопіль» завершився, тож ними став розпоряджатися безпосередній власник — КП «Тернопільелектротранс». Завдяки цьому у 2006 році здійснили капітальний ремонт «Героя Танцорова». Судну замінили ходову рубку на нову, зроблену з кузова тролейбуса «Škoda 9Tr» парковий номер 76.

У 2008 році теплохід ПТ-50 для здійснення ремонту та подальшого обслуговування взяло в оренду приватне підприємство «Акватур Тернопіль». У червні 2009 року розпочалось відновлення судна. 13 жовтня 2010 року судно спустили на воду. 6 червня 2011 року відбулася офіційна презентація теплохода з новою назвою — «Капітан Парій». Першими пасажирами стали журналісти. У вихідні, за умови хорошої погоди, працюють обидва теплоходи, у будні — зазвичай по одному.

Теплоходи можна замовити для проведення корпоративів, весіль та інших заходів. Замовити «Героя Танцорова» на 1 годину вартує від 800 гривень, «Капітана Парія» — від 600 гривень. Ціна залежить від місяця (травень — жовтень) і дня тижня.

Станом на 2012 рік є три діючі причали теплоходів: «Центр», „Ресторан «Хутір»“ і «Дальній пляж» (тимчасовий). У планах міської ради — ремонт недіючих причалів „Мікрорайон «Дружба»“, «Дальній пляж» (постійний), „Мікрорайон «Новий світ»“ та будівництво нових (поблизу села Біла).

До середини 1970-х років діяв причал у селі Пронятин. Однак цю зупинку скасували під час будівництва пішохідного мосту, який зараз з'єднує «Дальній пляж» та село Біла.

Вартість квитка за повне коло (станом на 2012 рік) становить 10 гривень, в один кінець (до „Ресторану «Хутір»“, «Дальнього пляжу» або тільки звідти) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років становить 50% від повної вартості, до 5 років — безкоштовно.

Окрім теплоходів, на озері можна побачити вітрильну яхту «Тернопіль» з бортовим номером ТП-88-К. Вона швартується на причалі, що в парку ім. Т. Г. Шевченка, навпроти дитячого майданчика. Її також можна замовити для прогулянки. Вартість оренди на півгодини становить 120 гривень, на годину — 220 гривень.

Також на озері є рятувальний глісер на повітряній подушці — МАРС-700, який належить обласному управлінню МНС.

Створення парків[ред.ред. код]

Захід сонця, 18 вересня 2012

У 1980-х роках благоустрій територій довкола Комсомольського озера не припинявся. За греблею створили гідропарк «Піонерський», який з часом перейменували у «Топільче». А біля підніжжя лісопарку «Загребелля» спорудили готель «Москва». Згодом готелю дали назву «Галичина».

Також на Тернопільському ставі є два острови — «Закоханих», а також «Чайка» на однойменному озері (затоці ставу). На озері «Чайка» в теплий період року діє прокат катамаранів.

Флора і фауна[ред.ред. код]

Острів закоханих

У Тернопільському ставі водиться багато коропів, сомів та щук а також молюски і раки. Зокрема, деякі водолази стверджують, що окремі соми досягали довжини до 2-х метрів.

Є також багато водоростей, переважає жовта водяна лілія, що цвіте наприкінці червня. На заході ставу біля району Пронятин і села Біла росте очерет та різні види верби.

На Тернопільському ставі живуть і розмножуються дикі качки і чайки.

Великий фонтан[ред.ред. код]

Старий фонтан і теплохід ПТ-50, 1970-ті роки

У 1975 році на Комсомольському озері з'явився великий фонтан, який одразу ж охрестили «Струменем Кородюка» — на честь тодішнього міського голови. Висота центрального струменя сягала 15 метрів, бокових — 5 метрів. Фонтан виконував не лише естетичну функцію, а ще й екологічну. Оскільки в Комсомольському озері вода через відсутність течії попід східними берегами застоювалась, виникла необхідність у будівництві якого-небудь механізму, що міг би її перемішувати. Так і з'явилась ідея спорудження фонтану.

Фонтан був встановлений на відстані 100 метрів від набережної, на одній вісі від фонтану «Каскад» і Центрального причалу.

Через великі витрати на його функціонування, водограй працював не щодня, а переважно по вихідних та у святкові дні. У 1990-х роках через економічну кризу фонтан вивели з експлуатації. З 2000 року фонтан працював лише на Великдень, у День незалежності України та День міста Тернополя. Навесні 2003 року через відсутність належного ремонту конструкцій під час танення криги фонтан затонув. Відновити його було неможливо, тому восени 2007 року коштом спонсорів був встановлений новий.

Фонтан «Спогад»[ред.ред. код]

Фонтан «Спогад» з одним струменем у відкритій акваторії Тернопільського ставу, 22 серпня 2011
Фонтан «Спогад» з центральним та боковими струменями на озері «Чайка», 17 серпня 2012

Замість старого великого фонтану 23 вересня 2007 року оператор мобільного зв'язку Київстар урочисто встановив та ввімкнув новий плавучий фонтан. Встановили його на 100 метрів лівіше (південніше) від попереднього водограю. 11 грудня того ж року було підведено підсумки конкурсу на кращу його назву. Йому дали ім'я «Спогад». У 2010 році фонтан передали на обслуговування КП «Тернопільводоканал». У серпні 2012 року водограй перенесли на озеро «Чайка» (затока ставу), що в парку ім. Т. Шевченка. Також йому замінили сопло, зменшивши висоту роботи водограю, натомість збільшивши ширину — тепер у нього є центральний та бокові струмені. У холодний період року фонтан зберігається на складі КП «Тернопільводоканал».

Інфраструктура[ред.ред. код]

Заклади громадського харчування[ред.ред. код]

Також у теплу пору року навколо озера розташовуються літні кафе.

Готелі[ред.ред. код]

Розважальні заклади[ред.ред. код]

Назва Адреса Фото Інфраструктура
«Maxim» вул. Білецька, 1 UA-TE Maxim 23-09-12.JPG Заклади громадського харчування, нічний клуб
«Riverpool» вул. Чумацька, 14а UA-TE Riverpool 29-09-12.JPG Заклади громадського харчування, клуб спортивного покеру, нічний клуб, пляж, прокат катамаранів

Пляжі[ред.ред. код]

Назва (офіційна або умовна) Розташування Фото Тип пляжу
Дальній пляж Північно-західний берег UA-TE Ternopol lake DAlnij Plyazh 01 Buran 08-07-12.JPG Піщаний, спуск пологий
«Riviera beach» Південно-західний берег UA-TE Ternopil lake Riviera beach 09 Buran 05-08-12.JPG Пірс, спуск по драбинах

Також тернополяни та гості міста відпочивають на колишньому Ближньому пляжі (не діє з початку 1990-х років), що неподалік ресторану «Хутір» (поряд закинутого літнього ресторану-кафе «Поплавок»), на так званому Циганському пляжі, на косі поблизу села Біла. Однак там плавати не рекомендовано через непридатність прибережних акваторій для купання.

Спортивні та розважальні заходи[ред.ред. код]

Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту, 27 серпня 2011
Чемпіонат з хокею на озері, 26 січня 2013

В радянський період довкола Комсомольського озера було створено велику спортивну та відпочинкову інфраструктуру. В наш час діють веслувальна база «Спартак», ДЮСШ «Буревісник», «Тернопільський віндсерфінг клуб». Дуже часто в літній період на озері можна побачити спортивні байдарки, каное та вітрильники.

У серпні 1987 року Тернопіль був центром проведення Чемпіонату Світу з водномоторних видів спорту.

27 та 28 серпня 2011 року на Тернопільському ставі відбувся Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту. У змаганнях брали участь 63 спортсмени з 8 країн Європи. 25 та 26 серпня 2012 року проходив Чемпіонат світу у класах JT-250 та F-500. Участь узяли 64 спортсмени з 13 країн світу. Днем раніше — 24 серпня — вперше в історії відбувся Чемпіонат України з аквабайку.Також 23-25 серпня 2013 року було проведено фестиваль водно-моторного спорту, в якому брали участь близько 100 спортсменів.

12 лютого 2012 року на набережній та на льоду Тернопільського ставу відбувся День зими. Для тернополян та гостей міста організували концертну програму, різноманітні спортивні заходи (хокей, біатлон, футбол, штурхобочні бої тощо). Усі бажаючі могли покататися на санних бричках, собачих упряжках. Для дітей облаштували санну карусель. Навколо острова «Закоханих» була виставка снігових скульптур, а на самому острові з льодяних брил вирізьбили Герб Тернополя. Востаннє такі заходи на озері проводили ще за часів СРСР.

16 лютого 2013 року День зими було проведено знову. Окрім заходів, що були в попередньому році, глядачів порадували феєрверками та повітряною кулею.

У 2014 році через різке потепління заплановане святкування Дня зими скасували.

В рамках проведення чемпіонату з хокею на озері «Ternopil Hockey Classic», що проходив 26-27 січня 2013 року, на ставі облаштували найбільшу ковзанку в Україні. Експерти Національного реєстру рекордів переміряли п’ять майданчиків-ковзанок та зафіксували національний рекорд «Найбільша ковзанка в Україні» загальною площею 4 512,84 кв. м.

У 2014 році чемпіонат «Ternopil Hockey Classic» провели 8 та 9 лютого.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]