Терористичний акт 11 вересня 2001 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вежі ВТЦ до теракту
Мангеттен у день теракту

Терористичний акт на Всесвітній торговий центр і Пентагон — серія терактів 11 вересня 2001 року на території США, яка була здійснена за допомогою пілотованих літаків. 19 зловмисників придбали квитки на 4 літаки внутрішніх авіаліній США. Припускають, що було викуплено також значну кількість місць в тих літаках для зменшення кількості пасажирів на борту з метою полегшення захоплення літаку. Після захоплення контролю над літаками, їх скерували на вказані об'єкти.

Два з них розбилися об хмарочоси-близнюки ВТЦ у Нью-Йорку, третій знищив частину Пентагону. Останній, четвертий літак — United Airlines 93 — завдяки мужньому опору пасажирів не досяг мети й розбився на полях Пенсильванії приблизно за 15 хвилин польоту до столиці — Вашингтону. Припускають, що цей літак мали спрямувати на Білий Дім або Капітолій. Машина не досягла мети, коли пасажири, які довідалися про долю інших літаків, атакували викрадачів і довели до катастрофи у безлюдному місці — уривки інформації про останні хвилини тієї трагедії походять з телефонних розмов пасажирів і розкриття даних «чорних скриньок» літака. На основі записів телефонних розмов та свідчень родичів та співрозмовників події були реконструйовані у напівдокументальному фільмі «Політ 93».

Із виступу президента США Дж. Буша 12.09.2001 р.

« Це більше ніж теракт, це пряма воєнна агресія... Ворог напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався... Ворог думає, що він у найнадійнішому укритті, і ми його не знайдемо. Але він помиляється. США використають усі ... ресурси, щоб знайти його і викорінити те зло, яке він несе... З нами - все миролюбне світове співтовариство.  »

Теракт[ред.ред. код]

Хронологія подій[ред.ред. код]

Чотири комерційних авіалайнера, що летіли в Каліфорнію з аеропортів Логан, Даллас та Ньюарк, були захоплені терористами під час виконання польоту, приблизно одночасно, через деякий час після вильоту. Оскільки довжина маршрутів лайнерів становила близько 4200 км, вони мали на борту приблизно по 30-35 тис. літрів авіаційного палива кожен.[1]

  • Рейс 11 American Airlines 11 вересня 2001, літак Боїнг 767-200[2], бортовий номер N334AA, врізався в північну сторону північної башти (ВТЦ-1) в, за різними даними, від 8:46:26 до 8:46:40[3] (тут і далі час місцевий), приблизно на рівні 94-98 поверху.[4]
  • Рейс 175 United Airlines, літак Боїнг 767–200[5], бортовий номер N612UA, врізався в південну сторону південної вежі (ВТЦ-2) о 9:02:59, приблизно на рівні 78-85 поверху. Ця подія була знята телевізійними знімальними групами, що знімали наслідки першого удару.[6]
  • Рейс 77 American Airlines, літак Боїнг 757-200, врізався в будівлю Пентагон а о 9:37:46.
  • Рейс 93 United Airlines, літак Боїнг 757–200[7], бортовий номер N591UA, впав на поле в південно-західній частині Пенсільванії, біля міста Шенксвілл о 10:03:11. Місце падіння знаходиться приблизно за 240 км на північ від Вашингтона. Імовірно, падіння відбулося в результаті боротьби, яка стала наслідком спроби пасажирів і членів екіпажу щоб повернути контроль над літаком.

В результаті попадання літаків в день атаки зруйнувалося три будівлі ВТЦ. Південна башта (ВТЦ-2) обрушилася приблизно о 9:56 після пожежі, що тривала 56 хвилин. Північна вежа (ВТЦ-1) обрушилася о 10:28 після пожежі, що тривала 102 хвилини. Третя будівля, башта ВТЦ-7 зруйнувалася о 18:16 в результаті пожежі і пошкоджень, отриманих при обваленні основних веж ВТЦ.[8]

Після захоплення літаків деякі пасажири змогли скористатися супутниковим телефоном літака, а також своїми мобільними телефонами[9][10], і повідомити про захоплення. За їх повідомленнями, терористи використовували холодну зброю (можливо, офісні і складні побутові ножі), в результаті чого загинули кілька бортпровідників, як мінімум, один пасажир, і, як мінімум один пілот, КВС рейс 11 Джон Огоновський. Крім того, терористи використовували газові балони (сльозогінний газ або перцеву витяжку) на рейсах 11 і 175. У трьох випадках терористи загрожували вибухом літака, але розслідування показало, що, найімовірніше, терористи не мали при собі вибухових пристроїв.

Згідно з розшифровкою мовного самописця рейсу 93, команда і пасажири літака здійснили спробу повернути контроль над літаком, після того, як дізналися по мобільних телефонах, що інші захоплені літаки врізалися у вежі ВТЦ. Ймовірно, терористи направили літак у землю, в результаті чого сталося падіння. Метою терористів, які захопили цей рейс, ймовірно була будівля Капітолію,[11] яке вони між собою називали кодовим словом «факультет права».[12]

Всі комерційні авіарейси були скасовані, посадку літаків на території США було заборонено (крім внутрішніх рейсів, що вже знаходилися в повітрі). Перший раз за всю історію були приземлені всі цивільні літальні апарати на території США та Канади, крім тих, які належали поліції або виконували медичні польоти; це позначилося на десятках тисяч пасажирів по всьому світу . Всі міжнародні рейси, що прибували в США, були скасовані або перенаправлені в аеропорти Канади та Мексики. Над великими містами США було організовано патрулювання винищувачами ВПС і Національної Гвардії. Надходили повідомлення про інші терористичні атаки, які згодом виявилися помилковими. Наприклад, повідомлялося про вибух бомби в автомобілі біля будівлі Держдепартаменту США, про пожежу у Вашингтонському торговому центрі, про вибух Труман Білдінг у Вашингтоні. Крім того, повідомлялося про захоплення ще одного літака, рейс 1989 Delta Air Lines (Boeing 767), це повідомлення також виявилося неправдивим.

Була приведена в стан підвищеної готовності Система екстреного сповіщення (EAS), але вона так і не була використана.[13] Були виконані плани по підтримці діяльності уряду в надзвичайних ситуаціях, а також плани евакуації національних лідерів.

Жертви[ред.ред. код]

Падіння веж-близнюків
Руїни ВТЦ після теракту

Встановлено, що через замах загинуло 2 974 людей (станом на 29 жовтня 2003). Значні втрати понесли комунальні служби, головним чином пожежники та поліція — в порятункових акціях загинуло близько 300 співробітників. Остаточна кількість жертв на 40 осіб менша в порівнянні з попередньою версією, яка вже потрапила до деяких енциклопедій. При встановленні кількості та ідентифікації загиблих вперше в історії було застосовано генетичні методи дослідження, які були практично єдиним способом ідентифікації останків жертв. Замах на Всесвітній торговий центр став першою настільки масштабною операцією подібного типу і спричинив більше жертв та матеріальних втрат ніж будь-який інший теракт в історії США і всього світу.

Нападники та їхні мотиви[ред.ред. код]

В теракті підозрювали багатьох осіб (в тому числі й американські владні структури та антиглобалістів). Остаточно звинувачення впало на «Аль-Каїду» та її керівника Осаму бін Ладена. Однак є й такі, що вважають, що за атаками стоять Моссад або ЦРУРанок «пластмасових ножів» або міжелітна «розборка в США» (напередодні 11 вересня).

29 жовтня 2004 року арабський телеканал «Аль-Джазіра» показав виступ Осами бен Ладена, в якому він узяв на себе відповідальність за замахи 11 вересня 2001 року і пригрозив їх повторенням. Він засвідчив, що теракт в США був боротьбою за свободу.

Критика щодо подій 11 вересня 2001 року[ред.ред. код]

Офіційна версія подій 11 вересня викликала неоднозначну реакцію громадськості і була піддана численній критиці, що стосується версії повного обвалення висотних залізобетонних будівель Всесвітнього торгового центру від пожежі. Ставиться під сумнів те, що характер обвалення башт ВТЦ відповідає тому, який могли викликати попадання літаків і пожежі, стверджується, що руйнування веж більше схоже на контрольоване знесення.[14] Вказувалося також на те, що офіційна версія ігнорує численні повідомлення свідків про вибухи в баштах ВТЦ. Висловлювалося припущення, що урядові чиновники США були інформовані про майбутні атаки, і не вжили заходів для їх запобігання. Також робилися припущення, що атаки були сплановані і здійснені не «Аль-Каїда», а американськими спецслужбами.[15] Викликають сумніви і багато інших обставин (дії протиповітряної оборони, особи терористів, зв'язку "Аль-Каїди "з ЦРУ і т. д.) Існує думка про необхідність нового незалежного розслідування цих терактів.[16][17]

Наслідки[ред.ред. код]

Війна з тероризмом[ред.ред. код]

Теракт став безпосередньою причиною «війни з тероризмом», яку тогочасний президент США Джордж Буш проголосив у свої промові 20 вересня; її першим етапом стала атака на керований талібами Афганістан, де ймовірно перебував Осама бен Ладен та вдосконалення системи безпеки (зокрема в аеропортах) та впровадження в багатьох країнах антитерористичних заходів, які в окремих випадках обмежують громадянські права. Існує думка, що американська влада зловживає спекуляціями на тему теракту для виправдання війни в Афганістані та Іраку та обмеження громадянських прав.

Теракт також спричинив значну кризу в авіаційній та туристичній галузях, потягнув за собою значні зміни у структурі безпеки в США та всьому світі.

Українці — жертви Терористичного акту 11 вересня 2001 року та реакція України на трагедію[ред.ред. код]

Україна висловила співчуття. Разом з тим достеменно встановлено[18] , що серед жертв теракту є 12 осіб українського походження:

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Меморіал і відбудова[ред.ред. код]

Ця трагедія залишила великий шрам в історії Сполучених Штатів Америки та всього світу. У роковини трагедії та в інші значні дати на місці атак проводять службу та низку інших пам'ятних акцій. Відбудова будівель Торгового Центру, про яку мер Нью-Йорка Руді Джуліані заявив ще в день атак; її завершення наразі відкладено через економічну кризу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Technical Characteristics Boeing 767-200ER». 767 Family. Boeing. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 7 вересня 2006. 
  2. «N-Number Inquiry Results, N334AA». Federal Aviation Вересень 2006. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 2011-08-26. 
  3. У звіті FEMA повідомляється, що, за даними сейсмічної станції, зіткнення відбулося о 8:46:26. У звіті NIST повідомляється, що стоклновеніе відбулося о 8:46:30. У звіті National Transportation Safety Board повідомляється, що зіткнення сталося приблизно о 8:46:40. У звіті Комісії 9 / 11 використовуються дані NTSB.
    Джерела:
  4. «Chapter 2». Final Report on the Collapse of the World Trade Center Towers. NIST. вересня 2005. Архів оригіналу за 2011- 08-26. Процитовано 11 вересня 2007-09-11. 
  5. «N-Number Inquiry Results, N612UA». Federal Aviation Вересень 2006. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 2011-08-26. 
  6. «Chapter 3». Final Report on the Collapse of the World Trade Center Towers. NIST. вересня 2005. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2007-09-11. 
  7. «N-Number Inquiry Results, N591UA». Federal Aviation Вересень 2006. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 2011-08-26. 
  8. html Повна хронологія подій 11 вересня
  9. McKinnon, Jim. com/headlines/20010916phonecallnat3p3.asp «The phone line from Flight 93 was still open when a GTE operator heard Todd Beamer say: «Are you guys ready? Let's roll »». Pittsburgh Post-Gazette.  Текст « date-September 16, 2001 » проігноровано (довідка)
  10. / US/09/12/family.reacts/index.html «Relatives wait for news as rescuers dig». CNN. September 13, 2001. 
  11. Watson, Jeremy (September 8, 2002). «Bin Laden Aides Reveal Role in US Attacks». Scotland on Sunday. 
  12. «Al-Jazeera offers accounts of 9 / 11 planning». CNN. September 12, 2002. 
  13. Stine, Randy J. «Terrorism Attacks Cue EAS Debate» RWonline, Radio World Newspaper. 26 Sep. 2001. IMAS Publishing (USA) Inc. 7 Apr. 2007.
  14. Bazant, Zdenek P. and Mathieu Verdure. «Mechanics of Progressive Collapse: Learning from World Trade Center and Building Demolitions» in Journal of Engineering Mechanics ASCE, Volume 133, Issue 3, pp. 308–319 (March 2007). Базантен і Вердуре пишуть: «як в цілому прийнято спільнотою фахівців у будівельній механіці і будівельної інженерії, (за винятком кількох людей, які наполягають на використанні контрольованого вибуху) сценарій руйнування веж був наступним …» (далі йде сценарій прогресивного руйнування веж, що складається з чотирьох частин.
  15. Lieber, Robert J. (2005). «Globalization, Culture, and Identities in Crisis». The American Era: Power and Strategy for the 21st century. Cambridge University Press. 
  16. Олександр Чередниченко. Ранок «пластмасових ножів» або міжелітна «розборка в США» (напередодні 11 вересня). Частина І
  17. Олександр Чередниченко. Ранок «пластмасових ножів» або міжелітна «розборка в США» (напередодні 11 вересня). Частина ІІ
  18. http://archive.mignews.com.ua/articles_print/38505.html

Посилання[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.