Скипидар
| Скипидар | |
 | |
| Маса | 136 ± 1 атомна одиниця маси[1] |
|---|---|
| Названо на честь | P. terebinthus |
| З матеріалу | живиця |
| Густина | 0,86 ± 0,01 г/см³[1] |
| Температура плавлення | −58 ± 1 ℉[1] і −76 ± 1 ℉[1] |
| Точка кипіння | 338 ± 1 ℉[1] і 309 ± 0 ℉[1] |
| Тиск насиченої пари | 4 ± 1 mm Hg[1] |
| Температура спалаху | 95 ± 1 ℉[1] |
| Нижня межа займання | 0,8 ± 0,1 % (V/V)[1] |
| Ідентифікатор PGCH | 0648 |
| Часове середнє значення межі допустимого впливу | 560 ± 1 mg/m³[1] |
| IDLH | 4448 ± 1 mg/m³[1] |
 Скипидар у Вікісховищі | |
Скипида́р[2], заст. шпигина́р[3] (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»)[4], також терпентинова олія, терпентин[5] — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.
Основні характеристики[ред. | ред. код]
Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.
Густина скипидару[ред. | ред. код]
Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см3[6][7], показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см3[8]. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см3, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см3[6][7].
Кислотне число терпентину[ред. | ред. код]
Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20[6][7], дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15[7][8].
Добування[ред. | ред. код]
Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.
Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).
Застосування[ред. | ред. код]
Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.
Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html
- ↑ Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
- ↑ а б в г Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
- ↑ а б Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.
Джерело[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10, К., 1983, стор. 219