Терцина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Терци́на (італ. terzina, від terza rima — третя рима) — строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайнім — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг тощо), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи.

Вперше застосована у «Божественій комедії» Данте Аліґ'єрі, широко використовувана і в українській поезії:

(…) Перехопило дух. Жахлива мить! …а
Я мчуся у безодню, у геєну, …………..б
де небуття, де темний хаос спить. ……а
Я бачу вічну темряву страшенну, ……..б
і серед тиші чорної небес ……………….в
пишучу руку великовогненну …………..б
і троє слів: мене, текел, фарес. ………..в (М. Драй-Хмара).

Терциною називають і окремий ліричний за обсягом твір (Б. Лепкий «Терцина»), фрагмент до поеми (вступ до поеми «Мойсей» І. Франка), частину епопеї (2-ий розділ «Попелу імперій» Юрія Клена) тощо.

Джерело[ред.ред. код]