Тесленко Архип Юхимович
| Архип Юхимович Тесленко | |
 Архип Тесленко |
|
| Дата народження: | 2 березня (18 лютого) 1882 |
|---|---|
| Місце народження: | с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії |
| Дата смерті: | 28 червня 1911 |
| Місце смерті: | там же |
| Національність: | українець |
| Мова творів: | українська та російська |
| Рід діяльності: | прозаїк |
| Напрямок: | соціальна проза |
| Жанр: | оповідання |
Архи́п Юхи́мович Тесле́нко (*2 березня (18 лютого) 1882, с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії — †28 червня 1911, там же) — український письменник.
Зміст |
[ред.] Біографія
Архип Тесленко народився 2 березня (18 лютого) 1882 року в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство».
Працював писарчуком у волості, в нотаря, згодом поденщиком.
У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.
1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер.
[ред.] Творчість
Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902 року, потім перейшов на українську.
Перші оповідання, написані 1904 року, були надруковані 1906 року в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».
Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» (усі 1906 рік) — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання: «Немає матусі», «Поганяй до ями !» (1910), «Що б з мене було» (1911); теж на власному досвіді написані тюремні оповідання: «На чужині», «В тюрмі» (1910). В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника» (1906) зображено служителів офіційного православія, чужих інтересам українського населення. Одним з кращих творів Тесленка є повість «Страчене життя» (1910), в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсности до самогубства.
Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції укр. класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.
Твори Тесленка перевидавалися багато разів. Найповніші видання: «З книги життя» (1912, 1918, 1925), «Повне зібрання творів» (1928), «Твори» (1956) та ін.
[ред.] Пам'ять
У селя Харківцях засновано літературно-меморіальний музей Тесленка.
У райцентрі Лохвиці 1974 року перед районним Будинком культури відкрито яскравий пам'ятник Архипу Тесленку.
На будинку в Києві, де в 1905-1909 роках перебував Архіп Тесленко 19.09.1964 було встановлено меморіальну дошку (граніт; архітектор І.І.Макушенко).
[ред.] Джерела, посилання і література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.. Словникова частина.
- Євшан М. А. Тесленко // ЛНВ. — Ч. 4. — Львів, 1912.
- Півторадні В. Архип Тесленко. — К., 1991 1 1956.
- Сарана Ф. Бібліографія творів і літератури про А. Тесленка // Архип Тесленко. Твори. — К. 1956.
- Смілянська В. Архип Тесленко. — К. 1971.
- Твори в бібліотеці Українського центру
- Твори в бібліотеці «Чтиво»
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проекту, додавши їх у Вікіджерела. |
